У Мангуші загарбники знесли пам’ятник гетьману Сагайдачному

На Донеччині у тимчасово захопленому селищі Мангуш під Маріуполем російські загарбники знесли пам’ятник гетьману Сагайдачному та козацький хрест

Про це повідомив радник міського голови Маріуполя Петро Андрющенко, передає Укрінформ.

 

"У Мангуші сьогодні окупанти знесли пам'ятник гетьману Сагайдачному та на честь наших захисників. В Маріуполі замість всесвітньої історії та історії України - історія росії. Все це відбувається під радянськими прапорами", - написав Андрющенко.

При цьому він підкреслив, що загарбники хочуть викорчувати все, що пов'язує з Україною, - мову, історію, культуру.

"Але дивно при тому Мангуш, а не Першотравневе. Маріуполь, а не Жданов. Донецьк, а не Сталіно. Хоча не дивно. Пам'ять в окупантів коротша за совість", - зазначив радник мера.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.