В Нідерландах - акт вандалізму на військовому цвинтарі

"Азов" заявляє про свою непричетність

4 травня в Нідерландах відзначають День пам'яті, коли вшановують пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та пізніх конфліктах. 5 травня - День звільнення Нідерландів від нацистів.

Цього року в ніч на 4 травня на військовому кладовищі Йонкербос у Неймегені стався акт вандалізму. На могили та пам'ятники було нанесено свастику, антипутінські написи, українські прапори та слово "Azov".

Влада закрила кладовище для проведення поліцією слідчих дій.

 
Автор: Роджер Верінгмайєр

Це військове кладовище вважається територією Великої Британії, адже там поховані 1642 британські солдати, що захонули у боях проти нацистів на етриторії Нідерландів.

Полк "Азов" заявив про свою непричетність до вандалізму. Екскомандир полку "Азов" та керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін написав: "Все за кремлівськими методичками: намалювали символіку "Азову", український прапор та свастику на важливому для людей місці пам'яті".

На переконання Жоріна, мета цього вандалізму очевидна - влаштувати конфлікт та посварити народи між собою.

"Представники нашого руху (впевнений, що і цивільні українці так само) не мають до цього жодного відношення. Ми засуджуємо будь-яке пошкодження чи плюндрування пам'ятників Другої світової війни. Сподіваюся, що злочинців швидко впіймають. І зовсім не здивуюсь, якщо вони будуть з російськими паспортами", - наголосив Жорін.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.