В Нідерландах - акт вандалізму на військовому цвинтарі

"Азов" заявляє про свою непричетність

4 травня в Нідерландах відзначають День пам'яті, коли вшановують пам'ять усіх загиблих у Другій світовій війні та пізніх конфліктах. 5 травня - День звільнення Нідерландів від нацистів.

Цього року в ніч на 4 травня на військовому кладовищі Йонкербос у Неймегені стався акт вандалізму. На могили та пам'ятники було нанесено свастику, антипутінські написи, українські прапори та слово "Azov".

Влада закрила кладовище для проведення поліцією слідчих дій.

 
Автор: Роджер Верінгмайєр

Це військове кладовище вважається територією Великої Британії, адже там поховані 1642 британські солдати, що захонули у боях проти нацистів на етриторії Нідерландів.

Полк "Азов" заявив про свою непричетність до вандалізму. Екскомандир полку "Азов" та керівник Центрального штабу Нацкорпусу Максим Жорін написав: "Все за кремлівськими методичками: намалювали символіку "Азову", український прапор та свастику на важливому для людей місці пам'яті".

На переконання Жоріна, мета цього вандалізму очевидна - влаштувати конфлікт та посварити народи між собою.

"Представники нашого руху (впевнений, що і цивільні українці так само) не мають до цього жодного відношення. Ми засуджуємо будь-яке пошкодження чи плюндрування пам'ятників Другої світової війни. Сподіваюся, що злочинців швидко впіймають. І зовсім не здивуюсь, якщо вони будуть з російськими паспортами", - наголосив Жорін.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.