IN MEMORIAM: помер перший керівник демократичної Білорусі Станіслав Шушкевич

Станіслав Шушкевич - один з тих, що поставив крапку на СРСР

Вночі на 4 травня в Мінську помер перший керівник демократичної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Про це повідомило Еўрарадыё.

Станіславу Шешкевича було 87 років. Нещодавно він потрапив в реанімацію через COVID. Через два дні його виписали з лікарні. 

Станіслав Шушкевич народився 15 грудня 1934 року. Його тато був двічі репресованим. Під час Другої Світової війни жив з мамою та бабусею у Мінську. Родина переховувала єврейського хлопчика.

Навчався на фізико-математичному факультеті Білоруського державного університету та в аспірантурі Інституту фізики АН БРСР. У 1963-1990 рр. викладав у вищих навчальних закладах. Отримав звання член-кореспондента АН БРСР.

Весною 1989 року за підтримки Білоруського народного фронту обраний народним депутатом СРСР. Увійшов до опозиційної до комуністів Міжрегіональної депутатської групи.  У травні 1990 року став заступником голови Верховної ради БРСР.

Під його керівництвом білоруський парламент проголосив 25 серпня 1991 року незалежність, а державними символами стали біло-червоно-білий прапор та герб Пагоня. У грудні 1991 року поставив свій підпис під Біловезькими угодами про припинення існування СРСР.

Шушкевича усунув від влади Лукашенко.

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.