IN MEMORIAM: помер перший керівник демократичної Білорусі Станіслав Шушкевич

Станіслав Шушкевич - один з тих, що поставив крапку на СРСР

Вночі на 4 травня в Мінську помер перший керівник демократичної Білорусі Станіслав Шушкевич.

Про це повідомило Еўрарадыё.

Станіславу Шешкевича було 87 років. Нещодавно він потрапив в реанімацію через COVID. Через два дні його виписали з лікарні. 

Станіслав Шушкевич народився 15 грудня 1934 року. Його тато був двічі репресованим. Під час Другої Світової війни жив з мамою та бабусею у Мінську. Родина переховувала єврейського хлопчика.

Навчався на фізико-математичному факультеті Білоруського державного університету та в аспірантурі Інституту фізики АН БРСР. У 1963-1990 рр. викладав у вищих навчальних закладах. Отримав звання член-кореспондента АН БРСР.

Весною 1989 року за підтримки Білоруського народного фронту обраний народним депутатом СРСР. Увійшов до опозиційної до комуністів Міжрегіональної депутатської групи.  У травні 1990 року став заступником голови Верховної ради БРСР.

Під його керівництвом білоруський парламент проголосив 25 серпня 1991 року незалежність, а державними символами стали біло-червоно-білий прапор та герб Пагоня. У грудні 1991 року поставив свій підпис під Біловезькими угодами про припинення існування СРСР.

Шушкевича усунув від влади Лукашенко.

 

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.