АНОНС: Презентація нових видань про Михайла Грушевського

Історико-меморіальний музей Михайла Грушевського відновлює свої культурно-освітні заходи

Вперше після 24 лютого затишна садиба на Паньківській, 9 збирає всіх, хто цікавиться видавничими проєктами науковців музею.

31 травня о 14.00 в Історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського на Паньківській, 9 відбудеться презентація нових видань.

 

На початку року світ побачили третя і четверта книги видання Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського — "Михайло Грушевський: Студії та джерела". "Студії" вмістили ґрунтовні розвідки співробітників Музею Грушевського, відкриваючи нові сторінки життєпису вченого.

Наприкінці січня Видавничий дім "Антиквар" опублікував. спецвипуск ""Текст, контекст і підтекст": карикатури і шаржі сатиричних журналів доби Української Центральної Ради".

Цей проєкт став підсумком своєрідного наукового хоббі завідувачки музею Світлани Панькової. Вона вперше спробувала поглянути на знакові події і ключові постаті Української революції через унікальні джерела, які майже століття залишалися на маргінесі історичних студій — твори художників-карикатуристів та сатиричну публіцистику часописів "Ґедз", "Будяк" та "Реп'яхи".

Редакційна політика цих часописів залишалася послідовною і принциповою: не дати українському істеблішменту і суспільству тримати себе в міцних обіймах "старшого" брата. Автори закликали творити нову Україну, зректися старих постулатів, насамперед будь-яких спроб порозуміння з Росією. До болю сучасно.

Третє видання — "Щоденники Михайла Грушевського 1902‒1914 рр.". Це унікальне мемуарне джерело репрезентує всі виявлені на даний час нотатки львівського професора початку ХХ ст., продовживши тим самим серію опублікованих раніше записів гімназичних та студентських років.

До розмови можна підключитися онлайн за посиланням.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.