АНОНС: публічна лекція Сергія Єкельчика "Російська аґресія та українська національна ідентичність"

Українське товариство Кембриджського університету організовує серію публічних лекцій про якнайширше визначену інструменталізацію історії у контексті російсько-української війни

У середу, 4 травня 2022 року, о 20.00 за київським часом Українське товариство Кембриджського університету (@Cambridge University Ukrainian Society) організовує публічну лекцію професора Сергія Єкельчика (Університет Вікторії, Канада) "Російська аґресія та українська національна ідентичність" ('Russian Aggression and Ukrainian National Identity').

 

У своїй лекції Сергій Єкельчик обговорить процеси формування ідентичності в Україні, що розгортаються на тлі російської агресії. Зосереджуючись на періоді з 2014 року, він приділить особливу увагу політичному та культурному впливу вторгнення Росії в Україну у 2022 році та злочинів проти мирного населення України.

Також буде обговорено демонтаж радянських пам'ятників та зміни ставлення українського суспільства до російської культури.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.