Завершено експедицію "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів"

Дослідники записали свідчення понад 50 українців, що постраждали від російської окупації

Команда дослідників здійснила усноісторичну експедицію до Київської області в рамках спільного проєкту "Локальної історії" та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя "Жива історія: свідки та жертви російських злочинів". Перший етап проєкту вдалося реалізувати завдяки науковому замовленню Українського Католицького Університету. 

 

Під час експедиції історики записали декілька десятків інтерв'ю зі свідками та жертвами російських злочинів у населених пунктах, які перебували під окупацією у лютому-березні 2022 року: міста Буча, Ірпінь, селище Бородянка, села Андріївка, Бабинці, Дружня, Здвижівка, Пилиповичі. 

Місцеві мешканці розповідали про те, як російські війська окуповували території, вивозили людей на територію Білорусі, грабували місцевих, катували та вбивали цивільних. Серед тих, хто погодився розповісти свої спогади, – волонтери, яких утримували в російському полоні, люди, що зазнали катувань, ті, хто втратив своє житло і майно, родичі замордованих і вбитих українців.

В межах проєкту зафіксували на фото руйнування житлових будинків, лікарень, шкіл, торгових центрів та інші наслідки російських злочинів.

Матеріали, які вдалось зібрати під час експедиції, будуть опубліковані на сторінках Локальної історії та Центру дослідження українсько-польсько-словацького пограниччя, а також на youtube-каналі Локальної історії

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.