Вулицю Пушкіна перейменували на Пушкінську

У Хмельницькій області знайшли безглудні причини не перейменовувати вулиці з радянськими та російськими назвами

У селі Пукляки Гуківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області одна з вулиць називається Пушкінська, а у суідньому селі Мар'янівка - Жовтнева.

Керівник ініціативи "Декомунізація України" Вадим Поздняков звернувся до органів влади з проханням змінити назви цих вулиць. Зауважимо, що назва вулиці Жовтневої підпадає під закони про декомунізацію, а назва Пушкінська мала би бути прибрана з точку зору моральності.  

На це звернення голова Гуківської сільської ради Петро Ільницький повідомив, що назва Пушкінська у Пукляках з'явилась 26 серпня 2021 року при перейменуванні вулиці Пушкіна. На думку місцевої влади, назва вулиці Пушкінської походить від слова "пушки" (русизм, українською - гармати), які нібито "в давнину" стояли на цій вулиці.

Вулиця Жовтнева, ну думку місцевих чиновників, "не стосується радянських часів". Сільський голова виставив місцевих мешканців у непривабливому образі. Посадовець Петро Ільницький з посиланням на селян пояснив назву вулиці тим, що "там ростуть багато дерев і восени вона жовта".

 
Пукляки на карті фон Міга, 70-80-ті роки 18 століття

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.