Вулицю Пушкіна перейменували на Пушкінську

У Хмельницькій області знайшли безглудні причини не перейменовувати вулиці з радянськими та російськими назвами

У селі Пукляки Гуківської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області одна з вулиць називається Пушкінська, а у суідньому селі Мар'янівка - Жовтнева.

Керівник ініціативи "Декомунізація України" Вадим Поздняков звернувся до органів влади з проханням змінити назви цих вулиць. Зауважимо, що назва вулиці Жовтневої підпадає під закони про декомунізацію, а назва Пушкінська мала би бути прибрана з точку зору моральності.  

На це звернення голова Гуківської сільської ради Петро Ільницький повідомив, що назва Пушкінська у Пукляках з'явилась 26 серпня 2021 року при перейменуванні вулиці Пушкіна. На думку місцевої влади, назва вулиці Пушкінської походить від слова "пушки" (русизм, українською - гармати), які нібито "в давнину" стояли на цій вулиці.

Вулиця Жовтнева, ну думку місцевих чиновників, "не стосується радянських часів". Сільський голова виставив місцевих мешканців у непривабливому образі. Посадовець Петро Ільницький з посиланням на селян пояснив назву вулиці тим, що "там ростуть багато дерев і восени вона жовта".

 
Пукляки на карті фон Міга, 70-80-ті роки 18 століття

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!