Україна вийшла з угоди про увічнення пам'яті "мужності та героїзму народів держав-учасниць СНД"

Україна подолала ще одну перепону для нормалізації пам'яті про Другу світову війну

Верховна Рада 22 травня ухвалила закон про вихід країни з угоди про "увічнення пам'яті про мужність та героїзм народів країн-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД) у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що причинами виходу з угоди, серед інших, є збройна агресія російської федерації (однієї з країн-учасниць СНД) проти України та "істотні відмінності практик та законодавства України у питаннях шанування пам'яті учасників Другої світової війни від інших країн — учасниць угоди".
Цю угоду Україна підписала 9 вересня 2011 року в Душанбе, а Верховна Рада ратифікувала із застереженням законом України 18 квітня 2013 року.
 
Село Мартинівка, Чернігівська область. Цю угоду порушили самі ж росіяни, руйнуючи пам'ятник радянським солдатам на українській території

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.