Україна вийшла з угоди про увічнення пам'яті "мужності та героїзму народів держав-учасниць СНД"

Україна подолала ще одну перепону для нормалізації пам'яті про Другу світову війну

Верховна Рада 22 травня ухвалила закон про вихід країни з угоди про "увічнення пам'яті про мужність та героїзм народів країн-учасниць Співдружності незалежних держав (СНД) у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років".
У пояснювальній записці до законопроекту йдеться, що причинами виходу з угоди, серед інших, є збройна агресія російської федерації (однієї з країн-учасниць СНД) проти України та "істотні відмінності практик та законодавства України у питаннях шанування пам'яті учасників Другої світової війни від інших країн — учасниць угоди".
Цю угоду Україна підписала 9 вересня 2011 року в Душанбе, а Верховна Рада ратифікувала із застереженням законом України 18 квітня 2013 року.
 
Село Мартинівка, Чернігівська область. Цю угоду порушили самі ж росіяни, руйнуючи пам'ятник радянським солдатам на українській території

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.