На цвинтарі орлят у Львові розкрили фігури левів

Міська влада Львова зняла дерев'яні щити з фігур левів на цвинтарі орлят, що були встановлені польським міністерством культури без узгодження з Україною

Про це у п'ятницю, 20 травня, повідомив мер Львова Андрій Садовий.

"Багато чого в історії було між українцями та поляками. Могили наших предків по обидва боки кордону є свідками конфліктів і взаємних кривд. І хоча це давні справи, часто вони ставали на перепоні взаєморозумінню. А наш спільний ворог ще й вдало підливав олії до вогню.

Ця війна показала хто друг, а хто ворог. Нехай ці леви на Польських військових похованнях у Львові, які свого часу були об'єктом суперечки та стояли закритими, стануть кроком до остаточного взаємного прощення за минулі кривди", – написав Садовий.

"Цвинтар орлят" - польський військовий меморіал на Личаківському кладовищі у Львові, збудований протягом 1926-1939 рр. Тут поховані учасники боїв проти ЗУНР (1918–1919) та проти більшовиків (1920).

Дві скульптури левів на меморіальному комплексі "Цвинтар орлят" стерегли вхід на цвинтар з південного боку. Один із них мав на щиті напис "Завжди вірний", інший – "Тобі, Польщо". На одному із щитів був зображений герб Польщі, на іншому – герб Львова. Зараз на обидвох щитах зображений герб Львова.

Скульптури з цвинтаря прибрала радянська влада у 70-х роках минулого століття. У 2015 році їх повернули на місце, але це відразу спровокувало політичний скандал, оскільки левів перевезли за ініціативи польського міністерства культури без погодження з українською владою. В результаті скульптури вирішили не демонтувати, а просто закрили дерев'яними щитами.

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.