Асоціація замків і музеїв Балтійського моря припинила співпрацю з РФ

Асоціація замків і музеїв Балтійського моря висловила солідарність з українським народом та припинила співпрацю з Росією

Про це повідомляє Укрінформ.

 

"Association of Castles and Museums around the Baltic Sea була заснована як інструмент, що допомагає процесу культурного возз'єднання Європи, висловила солідарність з українським народом, засудила військову агресію проти України та припинила співпрацю з російською федерацією", - зазначили в УКФ.

В Асоціації констатували, що 24 лютого 2022 року росія напала на Україну, тобто атакувала Європу. Щодня і щоночі московські танки, реактивні літаки і ракети посилаються, щоб убивати невинних людей і свободу. Українські воїни та мирні жителі борються за свою країну "і за всіх нас". Їхні матері, дружини та діти шукають притулок у підвалах чи в сусідніх країнах. "Пекло на землі горить знову", - йдеться у заяві.

"У цьому контексті Асоціація замків і музеїв Балтійського моря здається такою ж незначною, як піщинка на березі моря. Проте кожна піщинка становить міцний берег проти шторму. Асоціація не може відправити в Україну ані зброю, ані польовий госпіталь, проте може висловити свою солідарність з українцями та припинити співпрацю з російськими державними організаціями. Асоціація також ухвалила рішення припинити будь-яку роботу над каталогом російською мовою", - йдеться в заяві представників Асоціації.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.