Оприлюднено імена лауреатів «Книжки року’2021»

Всеукраїнський рейтинг «Книжка року» оприлюднив результати

 

Номінація "МИНУВШИНА"

Популярні видання / історична публіцистика

  1. Володимир В'ЯТРОВИЧ. Нотатки з кухні "переписування історії". – К.: Наш формат, 528 с.(п)
  2. Західно-Українська Народна Республіка 1918–1923. Енциклопедія у 4 томах. – Івано-Франківськ: Манускрипт-Львів, 688+832+576+688 с. (п)
  3. Наталя СТАРЧЕНКО. Українські світи Речі Посполитої. Історії про історію. – К.: Laurus, 616 с. (п)
  4. Ніл МАКҐРЕҐОР. Історія світу в 100 предметах. – К.: Наш формат, 616 с.(п)
  5. Детокс. – К.: Українська прес-група, 784 с. (п)
  6. Сергій ГРОМЕНКО. Скоропадський і Крим. Від протистояння до приєднання. – К.: Наш формат, 352 с. (п)
  7. Московська окупація Галичина 1914–1917 рр. у свідченнях сучасників. – Л.: Апріорі, 528 с.(п)
  8. Сергій ШАМЕНКОВ. Людина війни: зовнішність та озброєння воїнів на території України він енеоліту до сьогодення. – К.: Темпора, 548 с. (о)
  9. Михайло ГРУШЕВСЬКИЙ. Нарис історії українського народу. – Х.: Клуб сімейного дозвілля, 576 с. (п)
  10. Ярослав ФАЙЗУЛІН. Історія.UA: постаті, факти, версії. – К.: Комора, 560 с. (п)
  11. Magistravitae. Розмови про історію з Сергієм Плохієм. – К.: Дух і Літера, 368 с. (п)
  12. О.А.БАЧИНСЬКА, Т.В.ЧУХЛІБ. Козацька Україна після зруйнування Запорозької Січі (1775–1905); В.О.ГУРЖІЙ, О.П.РЕЄНТ. Славетна Україна. Битви та повстання від княжої до імперської доби; Марина ДОВЖЕНКО. Таємнича Україна; Богдан СУШИНСЬКИЙ. Міфи та міфотворці. Сер. "Таємниці історії". – К.: Арій, 352+352+336+352 с. (п)
  13. Єгупець, №31. До 80-річчя трагедії у Бабиному Яру. – К.: Дух і Літера, 432 с. (о)
  14. Костянтин КОЛЕСНИКОВ. На краю ойкумени: Еллінські військові традиції на українських землях Причорномор'я; Артем ПАПАКІН. Діти Таргітая: Військо і війни скіфів VII–ІІІ століть до Р.Х. – К.: Темпора, 312+144 с. (к)

Всього номінувалося 24 видання

Лавреатами визнано обидва перші видання списку, оскільки вони мають рейтингову різницю у межах статистичної похибки

Дослідження / документи

  1. Історія цивілізації. Україна. Том І. Упорядник Михайло Відейко. Від кіммерійців до Русі (Х ст. до н.е. – ІХ ст.); Том ІІ. Упорядник Олена Черненко. Від Русі до Галицького князівства (900–1256). – Х.: Фоліо, 586+590 с. (с)
  2. Малоросійський приказ; Малоросійські справи; Батуринський архів. – К.: Кліо, 496+652+344 с. (п)    
  3. Судовий процес Валентина Мороза: розсекречені матеріали. – Брустурів: Discursus, 704 с.(п)   
  4. Тамара ВРОНСЬКА, Олена СТЯЖКІНА. Мінусники: покарані простором. – К.: Темпора, 456 с. (п)    
  5. Олена СТЯЖКІНА. Рокада: Чотири нариси з історії Другої світової. – К.: Дух і Літера, 272 с. (п)    
  6. Юрій ФЕЛЬШТИНСЬКИЙ, Володимир ПОПОВ. Від Червоного терору до мафіозної держави. Спецслужби Росії в боротьбі за світове панування (1917–2036). – К.: Наш формат, 624 с.(п)       
  7. Лоренс РІС. Гітлер і Сталін. – К.: Лабораторія, 480 с. (о)       
  8. Володимир ПОТУЛЬНИЦЬКИЙ. Деміург. Історіософія Омеляна Пріцака. – Х.: Акта, 324 с. (с) 
  9. Тоні ДЖАДТ. Після війни. Історія Європи від 1945 року. – К.: Наш формат, 928 с. (п)     
  10. Тімоті СНАЙДЕР. Перетворення націй. Польща, Україна, Литва, Білорусь. – К.: Дух і Літера, 464 с. (п)       
  11. Андрій БОВГИРЯ. "Слово і діло". Політичні злочини та політичний розшук в Гетьманщині XVIIІ ст. – К.: Кліо, 256 с. (п)
  12. Петро СКАРГА. Про єдність Божої Церкви. Полемічні твори; Мелетій СМОТРИЦЬКИЙ. Апологія поломництва до східних країн. Авторський проєкт архієпископа Ігоря Ісіченка. – Х.: Акта, 824+608 с. (с)    
  13. Сергій ЛИТВИН, Юрій КАЛІБЕРДА. Мілітарні спільники українців у боротьбі проти російського поневолення (1917–1921). – Л.: Піраміда, 496 с. (п) 
  14. Ірина ФАРІОН. Мова – краса і сила. Суспільно-креативна роль української мови в ХІ–ХІХ ст. – Л.: Видавництво Львівської політехніки, 224 с.(о)

Всього номінувалося 26 видань

Лавреатами визнано обидва перші видання списку, оскільки вони мають рейтингову різницю у межах статистичної похибки

Біографії / мемуари

  1. Роман КОВАЛЬ, Юрій ЮЗИЧ. Микола Міхновський. Спогади, свідчення, документи. – К.: Видавництво Марка Мельника, 944 с. (п) 
  2. Роман ГОРАК. Андрей Шептицький. Біографія. – Л.: Апріорі, 896 с. (п)     
  3. Карл Ґустав МАННЕРГЕЙМ. Мемуари. Том 2. – Л.: Астролябія, 624 с.(п) 
  4. Ґолда МЕЇР. Моє життя. – К.: Наш формат, 424 с.(п)   
  5. Юрій ШАПОВАЛ, Олександр ЯКУБЕЦЬ. Служитель залежности: Володимир Щербицький за обставин часу. – К.: Критика, 512 с. (п)       
  6. Том СЕГЕВ. Бен-Ґуріон. Держава за будь-яку ціну. – Х.: Фоліо, 796 с.(п) 
  7. Аліна ПОНИПАЛЯК. Останній командир УПА. Життя і боротьба Василя Кука. – К.: Наш формат, 256 с. (п)      
  8. Роберт ЛЕЙСІ. Корона. Книга І: Єлизавета ІІ, Вінстон Черчилль. Становлення молодої королеви (1947–1955). – Х.: Фоліо, 317 с. (п)        
  9. Карл Ґустав МАННЕРГЕЙМ. Спогади. Том 2. – К.: Наш формат, 368 с.(п)   
  10. Пилип і Анна-Марія НАУМ'ЯКИ. Україна, 1933 рік. Голодомор. Шлях української сім'ї. Свідчення очевидців. – Х.: Фоліо, 160 с. (п)
  11. Юзеф ПІЛСУДСЬКИЙ. Мої перші бої. – К.: Пропала грамота, 448 с. (п) 
  12. Слава СТЕЦЬКО. Жінка, яка творила незалежну Україну. Автобіографія. – К.: Ярославів Вал, 200 с. (п)   
  13. Ярослав АНТОНЮК, Володимир ТРОФИМОВИЧ. Життєпис Степана Янішевського-"Далекого": правда драматичних змагань. – Острог: Видавництво Острозької академії, 404 с. (о)   
  14. Валентин СІМ'ЯНЦЕВ. Чорні запорожці. – К.: Пропала грамота, 464 с. (п)       

Всього номінувалося 28 видань

Лавреатами визнано обидва перші видання списку, оскільки вони мають рейтингову різницю у межах статистичної похибки.

Теми

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.