Військово-історичний музей просить збирати експонати про війну

Національний військово-історичний музей України звертається з проханням по можливості збирати та передавати в музей речі, які стануть експонатами про війну з російськими загарбниками.

Зібрані артефакти стануть частиною музейної колекції і доноситимуть наступним поколінням інформацію про російську агресію.

 

Музейники чекають експонати, пов`язані зі Збройними Силами України, правоохоронними органами та добровольчими формуваннями:

  • Предмети форми одягу, захисного спорядження, озброєння, військового побуту, які були уражені внаслідок бойових дій та понівечені вогнем (прострілені або пошкоджені іншим способом каски, бронежилети, розгрузки, рації, багнети, автомати, тощо).
  • Прапори та інші державні символи України (герби, навершя до прапорів, прапорці на машини, тощо), які перебували у зоні бойових дій: використовувались для позначення органів державної та виконавчої влади, розташування військових частин, блокпостів, військової та цивільної (наприклад, біженців) техніки, тощо.
  • Військова символіка, яка використовується бійцями під час проведення бойових дій: знаки розрізнення, нарукавні знаки, кольорові опаски (жовті та сині), тощо.
  • Схеми бойових дій, записки, складені на полях боїв з інформацією, яка стосується ведення бойових дій, інша документація, створена у зоні проведення бойових дій
  • Використані зразки озброєнь іноземного виробництва (протитанкові комплекси та ін.)

Також варті уваги експонати, які відображають діяльність ворога:

  • Форма одягу військовослужбовців збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань, на яких містяться відповідні знаки розрізнення (червоні та білі опаски, нарукавні знаки);
  • Нарукавні знаки, нашивки з написами прізвищ та назв військових формувань, прапори та прапорці всіх можливих типів.
  • Службові документи військових частин та персональні документи військовослужбовців, предмети військового побуту з символікою або написами, характерними для зс рф.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.