Військово-історичний музей просить збирати експонати про війну

Національний військово-історичний музей України звертається з проханням по можливості збирати та передавати в музей речі, які стануть експонатами про війну з російськими загарбниками.

Зібрані артефакти стануть частиною музейної колекції і доноситимуть наступним поколінням інформацію про російську агресію.

 

Музейники чекають експонати, пов`язані зі Збройними Силами України, правоохоронними органами та добровольчими формуваннями:

  • Предмети форми одягу, захисного спорядження, озброєння, військового побуту, які були уражені внаслідок бойових дій та понівечені вогнем (прострілені або пошкоджені іншим способом каски, бронежилети, розгрузки, рації, багнети, автомати, тощо).
  • Прапори та інші державні символи України (герби, навершя до прапорів, прапорці на машини, тощо), які перебували у зоні бойових дій: використовувались для позначення органів державної та виконавчої влади, розташування військових частин, блокпостів, військової та цивільної (наприклад, біженців) техніки, тощо.
  • Військова символіка, яка використовується бійцями під час проведення бойових дій: знаки розрізнення, нарукавні знаки, кольорові опаски (жовті та сині), тощо.
  • Схеми бойових дій, записки, складені на полях боїв з інформацією, яка стосується ведення бойових дій, інша документація, створена у зоні проведення бойових дій
  • Використані зразки озброєнь іноземного виробництва (протитанкові комплекси та ін.)

Також варті уваги експонати, які відображають діяльність ворога:

  • Форма одягу військовослужбовців збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань, на яких містяться відповідні знаки розрізнення (червоні та білі опаски, нарукавні знаки);
  • Нарукавні знаки, нашивки з написами прізвищ та назв військових формувань, прапори та прапорці всіх можливих типів.
  • Службові документи військових частин та персональні документи військовослужбовців, предмети військового побуту з символікою або написами, характерними для зс рф.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.