Військово-історичний музей просить збирати експонати про війну

Національний військово-історичний музей України звертається з проханням по можливості збирати та передавати в музей речі, які стануть експонатами про війну з російськими загарбниками.

Зібрані артефакти стануть частиною музейної колекції і доноситимуть наступним поколінням інформацію про російську агресію.

 

Музейники чекають експонати, пов`язані зі Збройними Силами України, правоохоронними органами та добровольчими формуваннями:

  • Предмети форми одягу, захисного спорядження, озброєння, військового побуту, які були уражені внаслідок бойових дій та понівечені вогнем (прострілені або пошкоджені іншим способом каски, бронежилети, розгрузки, рації, багнети, автомати, тощо).
  • Прапори та інші державні символи України (герби, навершя до прапорів, прапорці на машини, тощо), які перебували у зоні бойових дій: використовувались для позначення органів державної та виконавчої влади, розташування військових частин, блокпостів, військової та цивільної (наприклад, біженців) техніки, тощо.
  • Військова символіка, яка використовується бійцями під час проведення бойових дій: знаки розрізнення, нарукавні знаки, кольорові опаски (жовті та сині), тощо.
  • Схеми бойових дій, записки, складені на полях боїв з інформацією, яка стосується ведення бойових дій, інша документація, створена у зоні проведення бойових дій
  • Використані зразки озброєнь іноземного виробництва (протитанкові комплекси та ін.)

Також варті уваги експонати, які відображають діяльність ворога:

  • Форма одягу військовослужбовців збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань, на яких містяться відповідні знаки розрізнення (червоні та білі опаски, нарукавні знаки);
  • Нарукавні знаки, нашивки з написами прізвищ та назв військових формувань, прапори та прапорці всіх можливих типів.
  • Службові документи військових частин та персональні документи військовослужбовців, предмети військового побуту з символікою або написами, характерними для зс рф.

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.