Військово-історичний музей просить збирати експонати про війну

Національний військово-історичний музей України звертається з проханням по можливості збирати та передавати в музей речі, які стануть експонатами про війну з російськими загарбниками.

Зібрані артефакти стануть частиною музейної колекції і доноситимуть наступним поколінням інформацію про російську агресію.

 

Музейники чекають експонати, пов`язані зі Збройними Силами України, правоохоронними органами та добровольчими формуваннями:

  • Предмети форми одягу, захисного спорядження, озброєння, військового побуту, які були уражені внаслідок бойових дій та понівечені вогнем (прострілені або пошкоджені іншим способом каски, бронежилети, розгрузки, рації, багнети, автомати, тощо).
  • Прапори та інші державні символи України (герби, навершя до прапорів, прапорці на машини, тощо), які перебували у зоні бойових дій: використовувались для позначення органів державної та виконавчої влади, розташування військових частин, блокпостів, військової та цивільної (наприклад, біженців) техніки, тощо.
  • Військова символіка, яка використовується бійцями під час проведення бойових дій: знаки розрізнення, нарукавні знаки, кольорові опаски (жовті та сині), тощо.
  • Схеми бойових дій, записки, складені на полях боїв з інформацією, яка стосується ведення бойових дій, інша документація, створена у зоні проведення бойових дій
  • Використані зразки озброєнь іноземного виробництва (протитанкові комплекси та ін.)

Також варті уваги експонати, які відображають діяльність ворога:

  • Форма одягу військовослужбовців збройних сил російської федерації та незаконних збройних формувань, на яких містяться відповідні знаки розрізнення (червоні та білі опаски, нарукавні знаки);
  • Нарукавні знаки, нашивки з написами прізвищ та назв військових формувань, прапори та прапорці всіх можливих типів.
  • Службові документи військових частин та персональні документи військовослужбовців, предмети військового побуту з символікою або написами, характерними для зс рф.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!