Українські художники переосмислили плакати часів Другої світової війни

Українські художники та ілюстратори переосмислили інформаційні плакати часів Другої світової війни у зв‘язку із загарбницькою війною росії в Україні

Проєкт Never Again Gallery звертається до історичної пам'яті народів західних країн з проханням підтримати Україну в ситуації, яка дуже нагадує події 80-річної давнини, передає Укрінформ.

 

Більш як 55 мільйонів смертей, мільйони біженців, концентраційні табори, 10 000 зруйнованих міст і сіл – після завершення Другої світової війни увесь цивілізований світ сказав "Ніколи знову". У 2022 році Росія сказала "Давайте ще раз".

У період з 1939 по 1945 рік країни антигітлерівської коаліції, зокрема Велика Британія та США, створили сотні емоційних плакатів. Із закликами, інструкціями й мотивацією. Певною мірою ті плакати допомогли зупинити найбільш сумні події в історії людства. 80 років потому українські художники та ілюстратори адаптували 20 з тих плакатів часів Другої світової війни, щоб попросити увесь цивілізований світ, який вірить у свободу та силу демократії, допомогти Україні не допустити Третьої.

Подивитися всі оригінальні плакати та їхні адаптовані версії можна на сайті.

Над роботами працювали 20 українських художників й ілюстраторів. Серед них – Тетяна Якунова, Олександра Ковальова, Антон Логов, Анна Сарвіра, Марія Оз, Варвара Перекрест, Олександр Грехов, Антон Або, Аліна Кропачова, Маша Фоя, Марі Кінович, Аліна Заманова, Юлія Вус, Алекс Дерега, Марія Гермашева, сестри Фельдман, PLVNV, WE BAD, WAONE Interesni Kazki, Bravebirdie.

Якщо ви хочете долучитися до проєкту й поповнити галерею своїми версіями переосмислених плакатів, напишіть про це організаторам на пошту – weareukrainians2022@gmail.com.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.