Українські художники переосмислили плакати часів Другої світової війни

Українські художники та ілюстратори переосмислили інформаційні плакати часів Другої світової війни у зв‘язку із загарбницькою війною росії в Україні

Проєкт Never Again Gallery звертається до історичної пам'яті народів західних країн з проханням підтримати Україну в ситуації, яка дуже нагадує події 80-річної давнини, передає Укрінформ.

 

Більш як 55 мільйонів смертей, мільйони біженців, концентраційні табори, 10 000 зруйнованих міст і сіл – після завершення Другої світової війни увесь цивілізований світ сказав "Ніколи знову". У 2022 році Росія сказала "Давайте ще раз".

У період з 1939 по 1945 рік країни антигітлерівської коаліції, зокрема Велика Британія та США, створили сотні емоційних плакатів. Із закликами, інструкціями й мотивацією. Певною мірою ті плакати допомогли зупинити найбільш сумні події в історії людства. 80 років потому українські художники та ілюстратори адаптували 20 з тих плакатів часів Другої світової війни, щоб попросити увесь цивілізований світ, який вірить у свободу та силу демократії, допомогти Україні не допустити Третьої.

Подивитися всі оригінальні плакати та їхні адаптовані версії можна на сайті.

Над роботами працювали 20 українських художників й ілюстраторів. Серед них – Тетяна Якунова, Олександра Ковальова, Антон Логов, Анна Сарвіра, Марія Оз, Варвара Перекрест, Олександр Грехов, Антон Або, Аліна Кропачова, Маша Фоя, Марі Кінович, Аліна Заманова, Юлія Вус, Алекс Дерега, Марія Гермашева, сестри Фельдман, PLVNV, WE BAD, WAONE Interesni Kazki, Bravebirdie.

Якщо ви хочете долучитися до проєкту й поповнити галерею своїми версіями переосмислених плакатів, напишіть про це організаторам на пошту – weareukrainians2022@gmail.com.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Генерал-хорунжий Юрко Тютюнник. «Народження моє припало на самісінький Великдень…»

На Великдень, 20 квітня 1891 року народився майбутній член Центральної Ради, український військовий діяч, повстанський отаман, командувач Другим зимовим походом генерал-хорунжий Армії УНР Юрко Тютюнник. В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України зберігаються унікальні документи про його життя і діяльність, особисте листування, рукопис книги "Зимовий похід 1919–1920 рр.", а також світлини, які досі ще не публікувалися.

Чому «Пушкіни» в публічному просторі - це ворожа російська пропаганда

Оспівував загарбницькі війни Російської імперії і брав у них участь. Виправдовував воєнні злочини російської армії. Заперечував право українського, польського, народів Балтії на державність. Паплюжив гетьмана Івана Мазепу. Його ім'я нині ворог використовує як ідеологічну зброю: "Херсон — полуденный край России",— банер з цією цитатою розвішували на біл-бордах росіяни під час окупації Херсону. Мова піде про одного із найвідоміших ідейно-культурних маркерів російського імперіалізму — письменника Алєксандра Пушкіна.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!