Українські художники переосмислили плакати часів Другої світової війни

Українські художники та ілюстратори переосмислили інформаційні плакати часів Другої світової війни у зв‘язку із загарбницькою війною росії в Україні

Проєкт Never Again Gallery звертається до історичної пам'яті народів західних країн з проханням підтримати Україну в ситуації, яка дуже нагадує події 80-річної давнини, передає Укрінформ.

 

Більш як 55 мільйонів смертей, мільйони біженців, концентраційні табори, 10 000 зруйнованих міст і сіл – після завершення Другої світової війни увесь цивілізований світ сказав "Ніколи знову". У 2022 році Росія сказала "Давайте ще раз".

У період з 1939 по 1945 рік країни антигітлерівської коаліції, зокрема Велика Британія та США, створили сотні емоційних плакатів. Із закликами, інструкціями й мотивацією. Певною мірою ті плакати допомогли зупинити найбільш сумні події в історії людства. 80 років потому українські художники та ілюстратори адаптували 20 з тих плакатів часів Другої світової війни, щоб попросити увесь цивілізований світ, який вірить у свободу та силу демократії, допомогти Україні не допустити Третьої.

Подивитися всі оригінальні плакати та їхні адаптовані версії можна на сайті.

Над роботами працювали 20 українських художників й ілюстраторів. Серед них – Тетяна Якунова, Олександра Ковальова, Антон Логов, Анна Сарвіра, Марія Оз, Варвара Перекрест, Олександр Грехов, Антон Або, Аліна Кропачова, Маша Фоя, Марі Кінович, Аліна Заманова, Юлія Вус, Алекс Дерега, Марія Гермашева, сестри Фельдман, PLVNV, WE BAD, WAONE Interesni Kazki, Bravebirdie.

Якщо ви хочете долучитися до проєкту й поповнити галерею своїми версіями переосмислених плакатів, напишіть про це організаторам на пошту – weareukrainians2022@gmail.com.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.

«Ми продовжуємо боротьбу і маємо всі шанси переломити хід історії та встояти», - історик та офіцер ЗСУ Ігор Макарчук

Історик-археолог та реконструктор, дослідник Українських визвольних змагань початку ХХ ст. Ігор Макарчук у 2022 році поставив на паузу аспірантуру та пішов до війська. Раніше Ігор разом із побратимами з «Пласту» одягав військові однострої часів УНР і відтворював знакові події та битви тієї доби. Нині він носить піксель як офіцер однієї з бригад ЗСУ. І відчуває чимало паралелей між тією та цією війною: «Як сто років тому, так і зараз — боротьба триває і ворог той самий».

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".