Українські художники переосмислили плакати часів Другої світової війни

Українські художники та ілюстратори переосмислили інформаційні плакати часів Другої світової війни у зв‘язку із загарбницькою війною росії в Україні

Проєкт Never Again Gallery звертається до історичної пам'яті народів західних країн з проханням підтримати Україну в ситуації, яка дуже нагадує події 80-річної давнини, передає Укрінформ.

 

Більш як 55 мільйонів смертей, мільйони біженців, концентраційні табори, 10 000 зруйнованих міст і сіл – після завершення Другої світової війни увесь цивілізований світ сказав "Ніколи знову". У 2022 році Росія сказала "Давайте ще раз".

У період з 1939 по 1945 рік країни антигітлерівської коаліції, зокрема Велика Британія та США, створили сотні емоційних плакатів. Із закликами, інструкціями й мотивацією. Певною мірою ті плакати допомогли зупинити найбільш сумні події в історії людства. 80 років потому українські художники та ілюстратори адаптували 20 з тих плакатів часів Другої світової війни, щоб попросити увесь цивілізований світ, який вірить у свободу та силу демократії, допомогти Україні не допустити Третьої.

Подивитися всі оригінальні плакати та їхні адаптовані версії можна на сайті.

Над роботами працювали 20 українських художників й ілюстраторів. Серед них – Тетяна Якунова, Олександра Ковальова, Антон Логов, Анна Сарвіра, Марія Оз, Варвара Перекрест, Олександр Грехов, Антон Або, Аліна Кропачова, Маша Фоя, Марі Кінович, Аліна Заманова, Юлія Вус, Алекс Дерега, Марія Гермашева, сестри Фельдман, PLVNV, WE BAD, WAONE Interesni Kazki, Bravebirdie.

Якщо ви хочете долучитися до проєкту й поповнити галерею своїми версіями переосмислених плакатів, напишіть про це організаторам на пошту – weareukrainians2022@gmail.com.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.