Російські історики скаржаться один на одного в поліцію

Об'єктом переслідувань стала україністка Тетяна Таїрова-Яковлєва

Професор Інституту історії Санкт-Петербурзького університету Володимир Василик написав скаргу в ректорат на співробітницю цього ж університету, україністку Тетяну Таїрову-Яковлєву за її відеозвернення до українців з приводу війни Росії проти України.

Заступник ректора з безпеки Санкт-Петербурзького університету Дмитро Грязнов переслав цю скаргу до поліції, про що було офіційно повідомлено прес-службою університету. Однак, через деякий час з повідомлення зникло прізвище скаржника.

А минулого тижня невідома студентка знайшла у забороненій в Україні та, напевно, одній з небагатьох легальних в Росії соцмереж сторінку одіозного викладача Санкт-Петербурзького університету Межевича, де він викладає людиноненависницькі, некрофільські та українофобні пости. Скаргу студентки ректорат також перенаправив до полції. Результати розгляду невідомі, але Межевич й надалі працює в університеті.

 
Професор Василик є дияконом РПЦ та сталіністом за переконаннями

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.