У Вікіпедії триває проєкт «Культурна спадщина України»

Волонтери та волонтерки створюють та покращують статті про втрачені чи пошкоджені внаслідок російського вторгнення памʼятки України

Список рекомендованих для створення та покращення вже нараховують 46 статей про памʼятки Донецької, Житомирської, Запорізької, Київської, Луганської, Сумської, Харківської, та Чернігівської областей.

Знищені російськими окупантами памʼятки та відомі обʼєкти, які потребують створення статті у Вікіпедії:

▫️ Пам'ятник Василеві Сліпаку у смт Луганське,
▫️ Пам'ятник учасникам АТО у місті Енергодар,
▫️ Біблійна семінарія у місті Ірпінь,
▫️ Дім молитви євангельських християн-баптистів у місті Ізюм,
▫️ Церква адвентистів сьомого дня у місті Тростянець.

 
Стара водонапірна вежа та собор Покрова Божої Матері у місті Маріуполь. 2021 рік. 24 березня 2022 року храм захопили російські військові та облаштували у ньому вогневі позиції. Стан пам'яток наразі не відомий

У широкому шпагаті. Дипломатія "Одноденної держави"

Гітлер спростував заяви, згідно якими він був, начебто, вплутаний в українські справи: "Якщо я б був пов'язаний з українцями та їхніми політичними планами, то у Відні не проголошував б арбітражного рішення, яке зробило Карпатську Україну нежиттєздатною".

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.

"Ми позбулися «пушкіних», «Московської» ковбаси і «Тульських» пряників", - Олег Пустовгар

Процеси очищення інформаційного та публічного простору від російської присутності прискорилися після повномасштабного вторгнення Росії. Утім, роботи ще багато. Що вдалося зробити в цьому напрямі за останні роки на Полтавщині, а які питання ще варто розв'язати, – розповів у інтерв'ю представник Українського інституту національної пам'яті в Полтавській області Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.