Окупанти захопили музей зі скіфським золотом у Мелітополі

Російські окупанти захопили Мелітопольський міський краєзнавчий музей, де зберігалося скіфське золото IV століття до нашої ери

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на Запорізьку ОВА.

У 1954 році у скіфському кургані в Мелітополі виявили старовинне скіфське золото. Знахідку намагались вивезти в російський музей Ермітаж. Однак, українські археологи добилися того, щоб знахідку зберігали в Україні.

Значна частина золотих монет і прикрас експонувалася у Мелітопольському краєзнавчому музеї.

З початком нового повномасштабного наступу росіян міська адміністрація Мелітополя та співробітники музею сховали колекцію скіфського золота.

Російські окупанти призначили "директором" місцевого реконструктора, керівника товариства "Протистояння" Євгена Горлачова. 

ризначений росіянами директором Євген Горлачьов розповідає, що його однодумці потратили багато сил та енергії, щоб знайти скіфське золоте, яке було сховано співробітниками музею. Насправді, місцезнаходження колекції видали колаборанти", – пише видання Мелітополь.City."

 

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.