Окупанти захопили музей зі скіфським золотом у Мелітополі

Російські окупанти захопили Мелітопольський міський краєзнавчий музей, де зберігалося скіфське золото IV століття до нашої ери

Про це повідомляє Українська правда з посиланням на Запорізьку ОВА.

У 1954 році у скіфському кургані в Мелітополі виявили старовинне скіфське золото. Знахідку намагались вивезти в російський музей Ермітаж. Однак, українські археологи добилися того, щоб знахідку зберігали в Україні.

Значна частина золотих монет і прикрас експонувалася у Мелітопольському краєзнавчому музеї.

З початком нового повномасштабного наступу росіян міська адміністрація Мелітополя та співробітники музею сховали колекцію скіфського золота.

Російські окупанти призначили "директором" місцевого реконструктора, керівника товариства "Протистояння" Євгена Горлачова. 

ризначений росіянами директором Євген Горлачьов розповідає, що його однодумці потратили багато сил та енергії, щоб знайти скіфське золоте, яке було сховано співробітниками музею. Насправді, місцезнаходження колекції видали колаборанти", – пише видання Мелітополь.City."

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.