Російські загарбники будують парк на місці кримськотатарського кладовища

В окупованому росіянами Бахчисараї загарбники намагаються знищити старовинне мусульманське кладовище та зробити на його місці "зону відпочинку"

Про це уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила в Телеграмі.

 

"Нехтуючи звичаями, традиціями, культурою корінного народу Криму - кримських татар, на території старовинного мусульманського цвинтаря в Бахчисараї агресор планує створити зону відпочинку", - зазначила вона.

Кладовище Саускан розташоване неподалік Ханського палацу. Це один із найбільших мусульманських цвинтарів у Бахчисараї. Перший директор Бахчисарайського палацу Усеїн Боданинський раніше писав, що деякі хронограми на надгробних каменях датувалися початком XVI століття. Проте Боданинський не виключав і того, що цвинтар міг з'явився незабаром після заснування самого міста Бахчисарай. 

Після депортації кримських татар з цвинтаря вивезли надгробки і висадили дерева. На частині території поставили тир та спортивний майданчик.

Після проголошення незалежності на кладовище звозили надмогильне каміння, випадково знайдене у різних місцях, для порятунку від використання в якості будівельного матеріалу.

У лютому 2022 року територію старовинного кладовища Саусканзаїхала будівельна техніка.

Кримські татари продовжують боротися за свої цінності, пишуть листи до окупаційної влади з вимогами припинити будівництво, але все марно. Громадяни України вимагають терміново зупинити земляні роботи зі створення парку й використання цвинтаря як зони розваг, що суперечить релігії та традиціям кримських татар.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.