Російські загарбники будують парк на місці кримськотатарського кладовища

В окупованому росіянами Бахчисараї загарбники намагаються знищити старовинне мусульманське кладовище та зробити на його місці "зону відпочинку"

Про це уповноважена Верховної Ради України з прав людини Людмила Денісова повідомила в Телеграмі.

 

"Нехтуючи звичаями, традиціями, культурою корінного народу Криму - кримських татар, на території старовинного мусульманського цвинтаря в Бахчисараї агресор планує створити зону відпочинку", - зазначила вона.

Кладовище Саускан розташоване неподалік Ханського палацу. Це один із найбільших мусульманських цвинтарів у Бахчисараї. Перший директор Бахчисарайського палацу Усеїн Боданинський раніше писав, що деякі хронограми на надгробних каменях датувалися початком XVI століття. Проте Боданинський не виключав і того, що цвинтар міг з'явився незабаром після заснування самого міста Бахчисарай. 

Після депортації кримських татар з цвинтаря вивезли надгробки і висадили дерева. На частині території поставили тир та спортивний майданчик.

Після проголошення незалежності на кладовище звозили надмогильне каміння, випадково знайдене у різних місцях, для порятунку від використання в якості будівельного матеріалу.

У лютому 2022 року територію старовинного кладовища Саусканзаїхала будівельна техніка.

Кримські татари продовжують боротися за свої цінності, пишуть листи до окупаційної влади з вимогами припинити будівництво, але все марно. Громадяни України вимагають терміново зупинити земляні роботи зі створення парку й використання цвинтаря як зони розваг, що суперечить релігії та традиціям кримських татар.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.