В Луцьку виконали закони про декомунізацію

На черзі - деколонізація близько 100 вулиць міста

Луцька міська рада 27 квітня 2022 року проголосувала за перейменування п'ятьох вулиць, що залишались з комуністичними назвами.

Йдеться про такі вулиці:

  • стара назва "вулиця Федорова" – нова назва "вулиця Героїв-добровольців";
  • стара назва "вулиця Ярощука" – нова назва "вулиця Сергія Тимошенка";
  • стара назва "вулиця Боженка" – нова назва "вулиця Магістральна";
  • стара назва "вулиця Нікішева" – нова назва "вулиця Михайла Вербицького";
  • стара назва "вулиця Говорова" – нова назва "вулиця Павла Чубинського".

Рішення набуде чинності 1 жовтня 2022 року.

Тепер стоїть питання про блиько 100 вулиць, які й надалі мають "російські" назви.

Також сьогодні на меморіальному комплексі "Вічна Слава", який є пам'яткою національного значення, розпочався демонтаж радянської символіки. 

 

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.