АНОНС: "Росія та фашизм: повертаємо сенс словам"

Ще радянська традиція використовувала слово "фашизм" скоріше як лайку, ніж як термін, що чітко позначає певну політичну ідеологію і практику. Сьогоднішня кремлівська пропаганда довела гротескну інверсію сенсів до апофеозу абсурду

26 квітня 2022 року о 20 годині відбудеться фейсбук-подія "Росія та фашизм: повертаємо сенс словам" зі спікером В'ячеславом Ліхачовим.
 
Ще радянська традиція використовувала слово "фашизм" скоріше як лайку, ніж як термін, що чітко позначає певну політичну ідеологію і практику. Сьогоднішня кремлівська пропаганда довела гротескну інверсію сенсів до апофеозу абсурду.
Зберігаючи в колективній історичній свідомості страшний досвід Другої світової війни, нам часто теж здається природним називати агресорів та катів фашистами.
Тим часом, в цього слова є відносно точний, наскільки це можливо в суспільствознавстві, сенс. Незважаючи на його публіцистичний відтінок, концепт "фашизму" у світовій історичній та політичній науці зберігає певну аналітичну цінність. Звичайно, навіть якщо абстрагуватися від специфічного пострадянського інтелектуального контексту, суперечки про природу фашизму на Заході теж завжди були не лише академічними, а й ідеологічними.
Однак у останні десятиліття дискусії навколо значення цього терміна сприяли формуванню т.зв. "Нового консенсусу", який поділяють провідні спеціалісти. Однак навіть спираючись на загальний понятійний апарат, фахівці не могли дійти згоди, чи можна охарактеризувати режим сучасної Росії як "фашистський".
Із врахуванням останніх процесів, що спостерігаються в ідеології та практиці кремлівського режиму в контексті його відчайдушної спроби остаточного вирішення українського питання, можна поставити крапку в цій академічній дискусії.
Реєстрація на подію тут.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.