ЗСУ оприлюднили колекцію Великодніх листівок

До православного свята Воскресіння оприлюднено колекцію історичних Великодніх листівок Збройних Сил України за минуле сторіччя: УНР, УГА, УПА, ЗСУ

Колекцію репрезентувала пресслужба Генерального штабу ЗСУ у Фейсбуці.

 

"Здебільшого листівки, поштівки були написані невідомими художниками і поширювалися нелегально з метою перемоги над споконвічним підступним російським ворогом, терористом, окупантом. Але деякі листівки мають своїх авторів. Наприклад, "Великодня поштівка" (серія 10 штук), випущена в таборах Ді-Пі (Displaced Persons), авторства відомого українського митця Едварда Козака, який більшу частину свого життя жив і творив далеко від рідного краю.

Чи, наприклад, "Козак і дівчина" (Великодні мотиви). Ця листівка роботи сотника Армії УНР Миколи Битинського. Зображена дівчина у національному строї та поручик 1-го Кінного полку Чорних Запорожців", - ідеться в повідомленні.

Президент-невдаха. Яка з нього користь?

Президент-невдаха найкраще гострить лезо сокири демократії. Президент-невдаха – це тест на дурнєопірність суспільства, а також – краш-тест для держави. Виявляється, невдахи страшенно корисні для народовладдя.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.