Україна позбувається радянських та російських монументальних символів

За останні дні ліквідовано ряд російських мілітарних символів у Волинській, Львівській, Чернівецькій, Житомирській та Чернігівській областях

У місті Володимир Волинської області 21 квітня 2022 року демонтовано елементи пам'ятника радянським солдатам – дві залізобетонні тумби з зображеннями радянських державних нагород, назвами радянських військових частин, що дислокувались у місті та пропагандистськими написами. Бронзові елементи передано до музею.

22 квітня у тому ж місті знято радянський танк з постаменту. Залишається невирішеним питання знесення пам'ятника енкаведистам-прикордонникам та перепоховання тіл радянських воїнів з центральної площі міста.

 

У місті Дрогобич Львівської області 20 квітня демонтовано "вічний вогонь" та комуністичний меморіал. Ситуація ускладнена можливою наявністю там поховань членів підрозділів НКВД, а тому повністю знищувати пам'ятник не будуть до проведення пошукових робіт та ексгумації решток.

 

У Чернівцях 21 квітня зняли пам'ятники червоноармійцям, комуністу Семену Галицькому.

 

У Чернігові ліквідовано пам'ятник Зої Космодем'янській.

 

20 квітня у Бердичеві демонтовано пам'ятник більшовикам, що воювали проти УНР.

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.