Фейсбук-сторінка "Локальної історії" - під загрозою блокування

Існує загроза блокування фейсбук-сторінки часопису "Локальна історія"

Фейсбук-сторінка часопису "Локальна історія" є головним комунікаційним каналом їх редакції. Сторінка має більше 60 тисяч підписників.

 

Віднедавна ця сторінка переживає навалу скарг від користувачів.

"Останнє попередження прилетіло за коротке відео про Степана Бандеру... Начебто вкотре ми порушуємо Стандарти спільноти, використовуючи мову ворожнечі" - йдеться у повідомленні.

З боку Фейсбуку було обмежено поширення контенту. Охоплення відео впало із двох мільйонів осіб до 40 тисяч на місяць. Усі перемовини із техпідтримкою завершуються стандартними відписками, а можливості до апеляції вичерпані.

"Локальна історія" пише: "особливий цинізм такого підходу полягає у тому, що одна із битв теперішньої російсько-української війни, є битвою за історію. І нас позбавляють можливості битися за правду і українську ідентичність".

Також редакція запрошує підписатись на свою резервну сторінку.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.