Фейсбук-сторінка "Локальної історії" - під загрозою блокування

Існує загроза блокування фейсбук-сторінки часопису "Локальна історія"

Фейсбук-сторінка часопису "Локальна історія" є головним комунікаційним каналом їх редакції. Сторінка має більше 60 тисяч підписників.

 

Віднедавна ця сторінка переживає навалу скарг від користувачів.

"Останнє попередження прилетіло за коротке відео про Степана Бандеру... Начебто вкотре ми порушуємо Стандарти спільноти, використовуючи мову ворожнечі" - йдеться у повідомленні.

З боку Фейсбуку було обмежено поширення контенту. Охоплення відео впало із двох мільйонів осіб до 40 тисяч на місяць. Усі перемовини із техпідтримкою завершуються стандартними відписками, а можливості до апеляції вичерпані.

"Локальна історія" пише: "особливий цинізм такого підходу полягає у тому, що одна із битв теперішньої російсько-української війни, є битвою за історію. І нас позбавляють можливості битися за правду і українську ідентичність".

Також редакція запрошує підписатись на свою резервну сторінку.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.