"Москва" стала об'єктом підводної культурної спадщини

Цього року наукові дослідження "Москви" проводитись не будуть, адже там є вибухонебезпечні боєприпаси та захоронення членів екіпажу

Про це повідомив директор філії Національного військово-історичного музею України – Центрального військово-морського музею України Сергія Воронова.
 
15 квітня 2022 року філією Національного військово-історичного музею України - Центральним військово-морським музеєм України було взято на науковий облік новий об'єкт підводної культурної спадщини під № 2064 (в минулому – гвардійський ракетний крейсер Чорноморського флоту рф "Москва").
Цей об'єкт був зареєстрований на підставі Конвенції ЮНЕСКО "Про охорону підводної спадщини" 2006 року.
Згідно з Законом України "Про охорону культурної спадщини" крейсер підпадає під категорію – рідкісний зразок науки та техніки (рідкісний зразок військово-морської техніки).
Ураховуючи те, що об'єкт № 2064 має на борту вибухонебезпечні боєприпаси в критичному стані та є місцем захоронення членів екіпажу, наукова діяльність на борту судна на 2022 року не передбачена.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.