Парламентський комітет підтримав ідею перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом

За законопроєктом День пам'яті та перемоги над нацизмом має відзначатись 8 травня

Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики підтримав проєкт закону, який передбачає перенесення Дня пам'яті та перемоги над нацизмом на 8 травня.
 

Про це у Фейсбуці повідомив народний депутат Володимир В'ятрович.

"На крок ближче до нашої перемоги. Щойно Комітет гуманітарної та інформаційної політики підтримав законопроєкт, який передбачає відзначення 8 травня Дня пам'яті та перемоги над нацизмом, а 9 травня разом з усією Європою – Дня Європи", - написав В'ятрович.

Мова йде про проєкт закону (№ 7297) "Про внесення змін до деяких законів України щодо увічнення перемоги над нацизмом у Другій світовій війні". Він передбачає встановлення державного свята – Дня пам'яті та перемоги над нацизмом у Другій світовій війні – 8 травня та пропонує 9 травня відзначати День Європи разом з іншими європейськими державами.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.