Історики пропонують перевести Німецький історичний інститут у Москві до Києва

Українські історики закликають закрити Німецький історичний інститут у Москві та відкрити аналогічну установу у Києві

 

Звернення до Німецького історичного інституту

У зв'язку зі збройним нападом російської федерації на Україну, що спирається на неоімперській інтерпретації минулого та супроводжується численними викривленнями історичних фактів, поміж іншого і з боку високопосадовців країни-окупанта, закликаємо закрити Німецький історичний інститут у москві (Deutsches Historisches Institut, Moskau).

Хоча аґресія триває вже понад місяць, російські історики, зокрема й ті, хто співпрацює з Інститутом, досі не засудили політику свого уряду й не виявили готовости чинити їй опір, а отже, мовчки схвалили окупацію та масові вбивства й руйнування українських міст і сіл.

Не містить згадок про аґресію й офіційна сторінка Інституту в москві – так, наче жодної війни немає. А позатим вона триває, й український народ не лише обстоює на ній суверенітет власної країни і право самим вирішувати свою долю, а й боронить цінності, покладені в основу Європейського Союзу й цілої європейської ідентичности.

Мережа Німецьких історичних інститутів охоплює Токіо, Рим, Париж, Бейрут, Лондон, Вашинґтон, Стамбул, Нью-Делі і Варшаву. Наспів час заснувати Німецький історичний інститут і в Києві, куди, з огляду на масові руйнування українських бібліотек та музеїв, також пропонуємо перевезти бібліотеку Німецького історичного інституту з москви.

Відкриття такої інституції в столиці України, зважаючи на початок реального долучення до ЄС й уже наданий статус асоційованого члена, поглибить інтеґрацію української науки в європейський інтелектуальний простір і окреслить нові перспективи для співпраці дослідницьких спільнот обох країн.

Ми сподіваємося від наших німецьких колеґ рішучости і готовости покласти край мовчазному потуранню аґресії та вимордуванням, що їх чинять на українських землях збройні сили російської федерації.

Просимо академічну громаду долучатися й підтримувати підписами це звернення.

Юрій Шаповал, доктор історічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Tetiana Boryslavska, pharmacy

Tetiana Grygorieva, Ass.Prof, NaUKMA (Тетяна Григор'єва, доцент, НаУКМА)

Igor Kryvosheia, professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Степан Віднянський, завідувач відділу Інституту історії України НАН України

Viktoriia Voloshenko, Assotiate Professor, National Transport University

Вадим Задунайський. Професор кафедри історії Українського католицького університету.

Dietrich, Christian, Pfarrer, Evangelische Kirche in Mitteldeutschland

Vadym Aristov / Вадим Арістов, senior teacher, National University of 'Kyiv-Mohyla Academy' / старший викладач, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Paplyk Olena, QA Engineerin

Sergiy Stelmakh, Prof. Dr., Institut für Weltgeschichte Akademie der Wissenschaft der Ukraine

Георгій Папакін, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

dr Mirosław Pecuch, etnolog, Gorzów Wielkopolski, Polska

Юрій Зазуляк/Iurii Zazuliak, доцент кафедри історії Українського Католицького Університету/Associate Professor, Department of History, Ukrainian Catholic University

Євгеній Самборський, викладач історії, Надвірнянський коледж Національного транспортного університету

Struve, Kai, PD Dr., Institut für Geschichte, Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg

Ihor Teslenko, assistant professor, Kyiv Mohyla Academy

Zaitsev, Oleksandr / Зайцев, Олександр, Professor at the Ukrainian Сatholic University / професор Українського католицького університету

Zoriana Rybchynska. Head of Cultural Studies Department, Ukrainian Catholic University

Hoshko Tetiana, professor of history of the Ukrainian Catholic University

Ганус Сергій, старший викладач, Ужгородський національний університет

Ivan Almes, Senior Lecturer, Ukrainian Catholic University

Dmytro Chornyi, Doctor of History, Professor, Head of Ukrainian Studies Department of School of Philosophy V. N. Karazin National University

Dr. Mykola Borovyk, Gedenkstätte KZ Sachsenburg, Wissenschaftlicher Projektmitarbeiter

Valeriia Lavrenko, Deputy Director Dmytro Yavornitskiy Dnipro National Historical Museum

dr Mirosław Pecuch, etnolog, Gorzów Wielkopolski, Polska

Mykhailo Zhernakov, PhD, Kyiv School of Economics/Михайло Жернаков, д.ю.н., Київська школа економіки

Владислав Яценко, кандидат історичних наук, засновник і главред проєкту "Історичний вебінар\Historical webinar", член Харківського історикофілологічного товариства

Віталій Скальський, Інститут історії України НАН України

Коробка Вадим, доцент кафедри історії та археології Маріупольського державного університету

Ігор Жук, доцент кафедри історії УКУ

Синчак Олена Петрівна, керівниця бакалаврської програми з філології в Українському католицькому університеті

Peleshko Mariana, Hnat Khotkevych Palace Of Culture

Natalia Shlikhta, PhD, Professor, National University of Kyiv-Mohyla Academy

Павло Кравчук, творчий керівник порталу "Запорізька Спадщина", Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького

Олена Русіна, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Сінкевич Наталія. Lmu

Nataliya Pipa, MP of Ukraine

Ярослав Грицак, професор, Український Католицький Університет

Bujon Véronika, Ph.D in History, Paris

Ярослава Мельник, Український католицький університет, професорка кафедри філології

Марта Тимошенко Phd, доцентка каф Історії УКУ

Якубовський Володимир, помічник народного депутата, Верховна Рада України

Олександр Коломийчук, м. н. с. Інституту ІМФЕ імені М. Т. Рильського

Josef Zissels co-president of Vaad of Ukraine

Коробка Юлія, доцент кафедри історії та археології Маріупольського державного університету

Annette Heinisch

Світлана Соколенко, вчитель історії Навчально-виховного комплексу ✓ 139 м. Дніпро

Ярослав Затилюк, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України

Natalia Bilous, Institute of History of Ukraine

Igor Kryvosheia

Rev. Iouri Koslovskii/о. Юрій Козловський Master of the Collegium of Ukrainian Catholic University/Магістр Колегіуму Українського католицького університету

Nataliia Kovalova, Professor, Ukrainian State University of Chemical Technology

Венгер Альберт, доцент, Дніпровський національний університету імені Олеся Гончара

Viktoriia Prots, a teacher of English, Lyceum 5 Lviv

Nataliia Zinevych / Наталія Зіневич Незалежна дослідниця, кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця

Oksana Yurkova, Institute of History of Ukraine, NASU

Maksym Yaremenko, professor, National University of Kyiv Mohyla Academy

Maryana Dolynska, profesor, Faculty of Humanities UkrainianCatholic University

Валерій Зема, старший науковий співробітник, Інститут історії України

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.