Історики пропонують перевести Німецький історичний інститут у Москві до Києва

Українські історики закликають закрити Німецький історичний інститут у Москві та відкрити аналогічну установу у Києві

 

Звернення до Німецького історичного інституту

У зв'язку зі збройним нападом російської федерації на Україну, що спирається на неоімперській інтерпретації минулого та супроводжується численними викривленнями історичних фактів, поміж іншого і з боку високопосадовців країни-окупанта, закликаємо закрити Німецький історичний інститут у москві (Deutsches Historisches Institut, Moskau).

Хоча аґресія триває вже понад місяць, російські історики, зокрема й ті, хто співпрацює з Інститутом, досі не засудили політику свого уряду й не виявили готовости чинити їй опір, а отже, мовчки схвалили окупацію та масові вбивства й руйнування українських міст і сіл.

Не містить згадок про аґресію й офіційна сторінка Інституту в москві – так, наче жодної війни немає. А позатим вона триває, й український народ не лише обстоює на ній суверенітет власної країни і право самим вирішувати свою долю, а й боронить цінності, покладені в основу Європейського Союзу й цілої європейської ідентичности.

Мережа Німецьких історичних інститутів охоплює Токіо, Рим, Париж, Бейрут, Лондон, Вашинґтон, Стамбул, Нью-Делі і Варшаву. Наспів час заснувати Німецький історичний інститут і в Києві, куди, з огляду на масові руйнування українських бібліотек та музеїв, також пропонуємо перевезти бібліотеку Німецького історичного інституту з москви.

Відкриття такої інституції в столиці України, зважаючи на початок реального долучення до ЄС й уже наданий статус асоційованого члена, поглибить інтеґрацію української науки в європейський інтелектуальний простір і окреслить нові перспективи для співпраці дослідницьких спільнот обох країн.

Ми сподіваємося від наших німецьких колеґ рішучости і готовости покласти край мовчазному потуранню аґресії та вимордуванням, що їх чинять на українських землях збройні сили російської федерації.

Просимо академічну громаду долучатися й підтримувати підписами це звернення.

Юрій Шаповал, доктор історічних наук, професор, головний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень НАН України

Tetiana Boryslavska, pharmacy

Tetiana Grygorieva, Ass.Prof, NaUKMA (Тетяна Григор'єва, доцент, НаУКМА)

Igor Kryvosheia, professor, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Степан Віднянський, завідувач відділу Інституту історії України НАН України

Viktoriia Voloshenko, Assotiate Professor, National Transport University

Вадим Задунайський. Професор кафедри історії Українського католицького університету.

Dietrich, Christian, Pfarrer, Evangelische Kirche in Mitteldeutschland

Vadym Aristov / Вадим Арістов, senior teacher, National University of 'Kyiv-Mohyla Academy' / старший викладач, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Paplyk Olena, QA Engineerin

Sergiy Stelmakh, Prof. Dr., Institut für Weltgeschichte Akademie der Wissenschaft der Ukraine

Георгій Папакін, директор Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

dr Mirosław Pecuch, etnolog, Gorzów Wielkopolski, Polska

Юрій Зазуляк/Iurii Zazuliak, доцент кафедри історії Українського Католицького Університету/Associate Professor, Department of History, Ukrainian Catholic University

Євгеній Самборський, викладач історії, Надвірнянський коледж Національного транспортного університету

Struve, Kai, PD Dr., Institut für Geschichte, Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg

Ihor Teslenko, assistant professor, Kyiv Mohyla Academy

Zaitsev, Oleksandr / Зайцев, Олександр, Professor at the Ukrainian Сatholic University / професор Українського католицького університету

Zoriana Rybchynska. Head of Cultural Studies Department, Ukrainian Catholic University

Hoshko Tetiana, professor of history of the Ukrainian Catholic University

Ганус Сергій, старший викладач, Ужгородський національний університет

Ivan Almes, Senior Lecturer, Ukrainian Catholic University

Dmytro Chornyi, Doctor of History, Professor, Head of Ukrainian Studies Department of School of Philosophy V. N. Karazin National University

Dr. Mykola Borovyk, Gedenkstätte KZ Sachsenburg, Wissenschaftlicher Projektmitarbeiter

Valeriia Lavrenko, Deputy Director Dmytro Yavornitskiy Dnipro National Historical Museum

dr Mirosław Pecuch, etnolog, Gorzów Wielkopolski, Polska

Mykhailo Zhernakov, PhD, Kyiv School of Economics/Михайло Жернаков, д.ю.н., Київська школа економіки

Владислав Яценко, кандидат історичних наук, засновник і главред проєкту "Історичний вебінар\Historical webinar", член Харківського історикофілологічного товариства

Віталій Скальський, Інститут історії України НАН України

Коробка Вадим, доцент кафедри історії та археології Маріупольського державного університету

Ігор Жук, доцент кафедри історії УКУ

Синчак Олена Петрівна, керівниця бакалаврської програми з філології в Українському католицькому університеті

Peleshko Mariana, Hnat Khotkevych Palace Of Culture

Natalia Shlikhta, PhD, Professor, National University of Kyiv-Mohyla Academy

Павло Кравчук, творчий керівник порталу "Запорізька Спадщина", Запорізьке наукове товариство ім. Я. Новицького

Олена Русіна, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Сінкевич Наталія. Lmu

Nataliya Pipa, MP of Ukraine

Ярослав Грицак, професор, Український Католицький Університет

Bujon Véronika, Ph.D in History, Paris

Ярослава Мельник, Український католицький університет, професорка кафедри філології

Марта Тимошенко Phd, доцентка каф Історії УКУ

Якубовський Володимир, помічник народного депутата, Верховна Рада України

Олександр Коломийчук, м. н. с. Інституту ІМФЕ імені М. Т. Рильського

Josef Zissels co-president of Vaad of Ukraine

Коробка Юлія, доцент кафедри історії та археології Маріупольського державного університету

Annette Heinisch

Світлана Соколенко, вчитель історії Навчально-виховного комплексу ✓ 139 м. Дніпро

Ярослав Затилюк, науковий співробітник Інституту історії України Національної академії наук України

Natalia Bilous, Institute of History of Ukraine

Igor Kryvosheia

Rev. Iouri Koslovskii/о. Юрій Козловський Master of the Collegium of Ukrainian Catholic University/Магістр Колегіуму Українського католицького університету

Nataliia Kovalova, Professor, Ukrainian State University of Chemical Technology

Венгер Альберт, доцент, Дніпровський національний університету імені Олеся Гончара

Viktoriia Prots, a teacher of English, Lyceum 5 Lviv

Nataliia Zinevych / Наталія Зіневич Незалежна дослідниця, кандидат історичних наук, старша наукова співробітниця

Oksana Yurkova, Institute of History of Ukraine, NASU

Maksym Yaremenko, professor, National University of Kyiv Mohyla Academy

Maryana Dolynska, profesor, Faculty of Humanities UkrainianCatholic University

Валерій Зема, старший науковий співробітник, Інститут історії України

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.