ЮНЕСКО закликає Росію негайно припинити агресію проти України та зберегти культурну спадщину

ЮНЕСКО оголосила про початок роботи щодо оцінки завданих Україні російськими агресорами збитків у сфері культурної спадщини

Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле закликала "охороняти українську культурну спадщину, яка свідчить про багату історію країни та включає: сім її об'єктів, які розташовані, зокрема, у Львові, Києві, Одесі і Харкові – членах Мережі творчих міст ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини; національні архіви, деякі з них внесені до Реєстру ЮНЕСКО "Пам'ять світу"; місця вшанування трагедії Голокосту".

 

ЮНЕСКО серйозно стурбована збитками, завданими Харкову – творчому місту музики ЮНЕСКО; історичному центру Чернігова, включених до Орієнтовного списку Всесвітньої спадщини України. ЮНЕСКО глибоко сумує через повідомлення про пошкодження творів видатної української художниці Марії Примаченко.

ЮНЕСКО також засуджує напад на меморіал Голокосту в Бабиному Яру – місце одного з найбільших масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни, і закликає поважати історичні місця, цінність яких для освіти та пам'яті є незамінною.

ЮНЕСКО у тісній координації з українською владою працює над тим, щоб якомога швидше позначити ключові історичні пам'ятники та місця по всій Україні емблемою Гаазької конвенції 1954 року, що є міжнародно визнаним сигналом для захисту культурних пам'яток і спадщини в разі збройного конфлікту.

Крім того, ЮНЕСКО звернулася до української влади з метою організації зустрічі з директорами музеїв по всій країні, щоб вирішити нагальні потреби в рамках збереження музейних колекцій і культурних цінностей. У співпраці з організацією "UNITAR/UNOSAT" ЮНЕСКО проводитиме моніторинг збитків, завданих культурним об'єктам, аналізуючи їх зі супутникових знімків.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.