ЮНЕСКО закликає Росію негайно припинити агресію проти України та зберегти культурну спадщину

ЮНЕСКО оголосила про початок роботи щодо оцінки завданих Україні російськими агресорами збитків у сфері культурної спадщини

Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле закликала "охороняти українську культурну спадщину, яка свідчить про багату історію країни та включає: сім її об'єктів, які розташовані, зокрема, у Львові, Києві, Одесі і Харкові – членах Мережі творчих міст ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини; національні архіви, деякі з них внесені до Реєстру ЮНЕСКО "Пам'ять світу"; місця вшанування трагедії Голокосту".

 

ЮНЕСКО серйозно стурбована збитками, завданими Харкову – творчому місту музики ЮНЕСКО; історичному центру Чернігова, включених до Орієнтовного списку Всесвітньої спадщини України. ЮНЕСКО глибоко сумує через повідомлення про пошкодження творів видатної української художниці Марії Примаченко.

ЮНЕСКО також засуджує напад на меморіал Голокосту в Бабиному Яру – місце одного з найбільших масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни, і закликає поважати історичні місця, цінність яких для освіти та пам'яті є незамінною.

ЮНЕСКО у тісній координації з українською владою працює над тим, щоб якомога швидше позначити ключові історичні пам'ятники та місця по всій Україні емблемою Гаазької конвенції 1954 року, що є міжнародно визнаним сигналом для захисту культурних пам'яток і спадщини в разі збройного конфлікту.

Крім того, ЮНЕСКО звернулася до української влади з метою організації зустрічі з директорами музеїв по всій країні, щоб вирішити нагальні потреби в рамках збереження музейних колекцій і культурних цінностей. У співпраці з організацією "UNITAR/UNOSAT" ЮНЕСКО проводитиме моніторинг збитків, завданих культурним об'єктам, аналізуючи їх зі супутникових знімків.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.