ЮНЕСКО закликає Росію негайно припинити агресію проти України та зберегти культурну спадщину

ЮНЕСКО оголосила про початок роботи щодо оцінки завданих Україні російськими агресорами збитків у сфері культурної спадщини

Генеральна директорка ЮНЕСКО Одрі Азуле закликала "охороняти українську культурну спадщину, яка свідчить про багату історію країни та включає: сім її об'єктів, які розташовані, зокрема, у Львові, Києві, Одесі і Харкові – членах Мережі творчих міст ЮНЕСКО до Всесвітньої спадщини; національні архіви, деякі з них внесені до Реєстру ЮНЕСКО "Пам'ять світу"; місця вшанування трагедії Голокосту".

 

ЮНЕСКО серйозно стурбована збитками, завданими Харкову – творчому місту музики ЮНЕСКО; історичному центру Чернігова, включених до Орієнтовного списку Всесвітньої спадщини України. ЮНЕСКО глибоко сумує через повідомлення про пошкодження творів видатної української художниці Марії Примаченко.

ЮНЕСКО також засуджує напад на меморіал Голокосту в Бабиному Яру – місце одного з найбільших масових розстрілів євреїв під час Другої світової війни, і закликає поважати історичні місця, цінність яких для освіти та пам'яті є незамінною.

ЮНЕСКО у тісній координації з українською владою працює над тим, щоб якомога швидше позначити ключові історичні пам'ятники та місця по всій Україні емблемою Гаазької конвенції 1954 року, що є міжнародно визнаним сигналом для захисту культурних пам'яток і спадщини в разі збройного конфлікту.

Крім того, ЮНЕСКО звернулася до української влади з метою організації зустрічі з директорами музеїв по всій країні, щоб вирішити нагальні потреби в рамках збереження музейних колекцій і культурних цінностей. У співпраці з організацією "UNITAR/UNOSAT" ЮНЕСКО проводитиме моніторинг збитків, завданих культурним об'єктам, аналізуючи їх зі супутникових знімків.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.