Російських та білоруських чиновників не хочуть бачити на меморіальних заходах у Бухенвальді

Меморіальний фонд колишнього нацистського концтабору Бухенвальд повідомив, що офіційних представників Росії та Білорусі не запросили на церемонії, присвячені 77-й річниці його визволення

Про це пише The Guardian.

"Офіційним представникам Росії та Білорусі не раді на церемонії цього року", — йдеться в заяві Меморіального фонду колишнього нацистського концтабору Бухенвальд. Посольства двох країн у Берліні були поінформовані про це рішення.

Таке рішення ухвалили через війну в Україні, зокрема, через загибель у Харкові Бориса Романченка — в'язня кількох нацистських концтаборів. У його будинок влучив російський снаряд.

На церемонії 10 квітня осібно буде згаданий убитий росіянами колишній в'язень нацистських таборів Борис Романченко.

Водночас, Фонд заявив, що замість офіційних осіб з Росії чи Білорусі запросить представників українського та російського "громадянського суспільства" вшанувати пам'ять жертв табору з колишнього СРСР.

 

 

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.