Російських та білоруських чиновників не хочуть бачити на меморіальних заходах у Бухенвальді

Меморіальний фонд колишнього нацистського концтабору Бухенвальд повідомив, що офіційних представників Росії та Білорусі не запросили на церемонії, присвячені 77-й річниці його визволення

Про це пише The Guardian.

"Офіційним представникам Росії та Білорусі не раді на церемонії цього року", — йдеться в заяві Меморіального фонду колишнього нацистського концтабору Бухенвальд. Посольства двох країн у Берліні були поінформовані про це рішення.

Таке рішення ухвалили через війну в Україні, зокрема, через загибель у Харкові Бориса Романченка — в'язня кількох нацистських концтаборів. У його будинок влучив російський снаряд.

На церемонії 10 квітня осібно буде згаданий убитий росіянами колишній в'язень нацистських таборів Борис Романченко.

Водночас, Фонд заявив, що замість офіційних осіб з Росії чи Білорусі запросить представників українського та російського "громадянського суспільства" вшанувати пам'ять жертв табору з колишнього СРСР.

 

 

Година папуги. Погані передчуття професора Свяневича

"Я аніскільки не сумнівався, що вступ Радянської Росії у наші східні воєводства буде означати для них кінець існуючому там польському впливу і відрив тих територій від Польщі. Я не був би проти передачі тих воєводств незалежним Україні і Білорусі, якби такі існували, але не бачив сенсу в передачі їх Радянському Союзу". Як професор Свяневич передбачив Велику війну.

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР