Книжку про історію Тризуба виклали онлайн

Альбом «НАШ ГЕРБ» розповідає про історичний контекст, в якому Тризуб став головним символом держави українців

Видавництво Родовід, у якому вийшла книга "Наш герб. Українські символи від княжих часів до сьогодення", виклало електронну версію альбому у вільний доступ.

Понад 100 років тому Тризуб – власницький знак князя Володимира – після гарячих дискусій обрали гербом Української Народної Республіки. Віднайдений тоді символ умить прижився як національно-державний герб. Красивий, лаконічний, самобутній і стародавній – Тризуб унаочнив історичний зв'язок модерної України з Київською Руссю.

Альбом "НАШ ГЕРБ" авторства Андрія Гречила та Богдана Завітія розповідає і про історичний контекст, в якому Тризуб став головним символом держави українців, і про інші ключові національні символи, і про те, як Тризуб надихав митців упродовж усього століття.

 

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.