Створено мапу пам'ятників російської військової слави в Україні

Ми маємо сотні памʼятників так званої російської військової слави — російським полководцям, командирам російської армії, героям війни 1812 року, російсько-японської війни, Східної (Кримської) війни, героям Полтавської битви, видатним російським льотчикам, генералам та адміралам

Texty підготували інтерактивну мапу з координатами пам'ятників так званої російської військової слави.

 

"Росія методично насаджувала нам "спільну історію", встановлюючи памʼятники власній історії на нашій землі... Навіть за часів незалежності росія продовжувала захламляти наш культурний простір своєю історію... 

Тож ми маємо розібратись, що в історії кожного міста є навʼязаним, привнесеним російською імперією, радянською владою та сучасною росією. Коли ми переможемо, в нас буде багато роботи..." - йдеться у повідомленні.

Зібрати координати памʼяток допомагали волонтери Єлеазар Левченко, Марина Лебідь, Ірина Драпп.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.