Засновано платформу #Моя Війна

Кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання

Міністерство культури та інформаційної політики України, Асоціація інноваційної та цифрової освіти і компанія "Totonis" запустили міжнародну платформу #МояВійна (www.mywar.in.ua). З її допомогою кожен українець, як свідок жорстокої війни російської федерації проти України, може описати свою історію, викласти реальні факти та особисті переживання. Громадяни всіх країн світу можуть побачити і прочитати ці факти рідними для них мовами і висловити свою підтримку Україні реальними діями.

 

"Наразі свідками війни вже стали мільйони українців. Кожна з їх історій — вкрай важлива і має бути задокументована. Бо та реальність, з якою зараз стикаються жителі України є не тільки доказом агресії рф, а й доказом злочинів кремля проти людства та гуманності. Зараз ми знаходимося на передовій, і захищаємо не тільки нашу країну, а й весь цивілізований світ, кожного громадянина демократичних країн. Ми повинні поділитись зі світом тим, що переживаємо та відчуваємо. Кожна історія українців має бути почута", – зазначив Міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко.

На платформу, крім історії, можна додати відео або фото підтвердження військових злочинів, які скоюють російські військові на території України.

"Усі кореспонденти проходитимуть модерацію перед тим, як історія стане доступною. Це передбачено, аби інші користувачі платформи, організатори та партнери проекту були впевнені, що це написали реальні люди", - сказала Марія Богуслав, Виконавчий директор Асоціації інноваційної та цифрової освіти.

Модерація відбуватиметься протягом усієї реалізації проекту, щоб уникнути участі в ньому провокаторів, ботів, закликів, що виходять за рамки етичних норм.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.