Університет Альберти пропонує термінову архівацію даних

Українські історики, архівісти, музейники можуть зберегти свої напрацювання, колекції та бази даних на хмарному депозитарії в Університеті Альберти

В Університеті Альберти (Канада) створено роботу групу U-ART, завданням якої є термінова організація безпечного збереження цифрових архівних та дослідницьких даних українських вчених та наукових закладів.

 

Ініціатива U-ART спрямована на архівістів, бібліотекарів, науковців України та їхніх наукових закладів, цифрові дані яких перебувають під загрозою знищення внаслідок військових дій тa російської окупації. 

Організатори підготували безпечне сховище для збереження загрожених наукових/дослідницьких даних (архівні колекції та бази даних, польові дослідження, усні історії, тощо).

Українським колегам пропонується безкоштовний, передплачений доступ до хмарного депозитарію, куди можна завантажити дані для тимчасового або тривалого збереження. Дані буде розміщено на спеціально відведеному для цього сервері і можуть зберігатися у конфіденційному режимі, доступному лише для завантажувачів.

В робочу групу входять Канадський  інститут українських студій, Фольклорний центр імені Кулів при Альбертському університеті в Едмонтоні (Канада) та інші канадські наукові заклади.  

Щоб отримати доступ до хмарного сховища, будь ласка, напишіть до ufpdf@ualberta.ca і організатори надішлють необхідні деталі (лінк/пароль) якнайшвидше.

У листі зазначте: 

  • ваше ім'я і організацію, яку ви представляєте (назва архіву, науково-дослідного інституту, університету, тощо, або незалежний/а дослідник/ця), 
  • приблизний об'єм цифрових даних. 
  • коротко опишіть, які дані ви хочете зберегти (як-то: відео, аудіо, текст, сканований текст, фото тощо). 

Право власності і доступу на всі дані залишаються за дослідником.






"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.