Російський агресор збирається знищити Софію Київську

Росіяни заявили про намір обстріляти "об'єкти СБУ". За кілька десятків метрів від заявленої цілі бомбардування розташовується Собор Святої Софії з мозаїками та фресками XI століття

"Росіяни збираються знищити Софію Київську. Вони прагнуть знищити всю українську історію, намагаючись привласнити її собі", - заявив міністр культури та інформаційної політики Ткаченко.

 

За словами Ткаченка, агресія Російської Федерації проти України, що триває вже шостий день, вже спричинила низку військових злочинів - обстріли дитячих закладів, лікарень, житлових масивів, інших цивільних об'єктів Чернігова, Харкова, Києва та багатьох інших міст. Серед них є і пам'ятки культурної спадщини.

Міністерство оборони Російської Федерації заявило про намір бомбардувати "об'єкти Служби безпеки України" в центрі української столиці - місті Києві.

"Ці злочинні наміри несуть загрозу і людям, і святиням Києва. За кілька десятків метрів від заявленої цілі бомбардування розташовується Собор Святої Софії з мозаїками та фресками 11 століття. Ця унікальна архітектурна пам'ятка включена до Списку об'єктів Світової спадщини. Будь-яка шкода або руйнування собору, завдані росією, стануть непоправною втратою для всього людства", - наголосив він.

Як повідомив Ткаченко, "вже направили листа до ЮНЕСКО. Закликаємо світову спільноту втрутитися у ситуацію та допомогти порушити мовчання ЮНЕСКО, щоб врятувати Собор Святої Софії від загрози знищення".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.