«Звіти для Шухевича»: у мережі опублікували документи віднайденого архіву УПА

До 80-ї річниці створення Української повстанської армії Центр досліджень визвольного руху виклав першу частину оцифрованих документів з архіву повстанців

Папери знайшли у молочному бідоні та металевій скриньці на Івано-Франківщині. Історики говорять про те, що чимало документів з архіву призначалися головнокомандувачу УПА Роману Шухевичу.

 

"Нам вдалося встановити номер підпільної пошти "612". Цей номер належав Головному командиру УПА, а також Голові Бюро Проводу ОУН — Роману Шухевичу. Найбільше конвертів із матеріалами з цього архіву адресувалися саме на цей номер.

Враховуючи, що в архіві є різні документи, як хроніки сотень УПА, звіти із теренів, описи боїв тощо, а також, що ці матеріали находили із різних територій, — Львівщина, Тернопільщина, Станіславівщина, Закерзоння.

Ми припускаємо, що цей архів комплектувався для використання  Проводом ОУН, а так як в цей час на території Рогатинщини перебував Роман Шухевич, то й матеріали надходили на його адресу", — пояснює Руслан Забілий, к.і.н., генеральний директор Національного музею "Тюрма на Лонцького" і член вченої ради Центру досліджень визвольного руху.

Колекцію з понад 30-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

До збірки увійшли:

  • відомості про сотні "Гайдамаки" та "Орли";

  • хроніки сотень "Чорноморці", "Бурлаки", "Рубачі";

  • звіти відділів УПА воєнних округ "Буг" та "Говерля";

  • дані про власні та ворожі втрати в людях і майні від переходу фронту;

  • "Два етапи УПА (Спроба огляду повстання і дій УПА в період німецької окупації)", тощо.

Архів віднайшли у Стратинських лісах Рогатинського району на Івано-Франківщині у 2019 році. Важливим елементом цього архіву є хроніки сотень "Сірі Вовки" та "Бурлаки" із воєнної округи "Лисоня". Документи не публікувалися раніше і вперше стануть доступними для всіх зацікавлених після майже 80-ти років із дня їхнього створення.

Збірка містить відомості про формування декількох сотень УПА, вишкільні табори, побут, рейди та інші події з їхнього життя. Наприклад, в одній з хронік мова йде про проповідь для воїнів та спільну вечерю зі священиками, святкування Зелених свят, організацію при сотні курсів санітарів та мінерів. Окрім цього хроніки доповнені поезіями, що присвячені сотні, описи свят супроводжуються детальними згадками про традиції, пісні, тощо.

Серед документів колекції — інформація про підвищення у ступенях та нагородження Хрестами бойової заслуги вояків УПА з переліком їхніх псевдо.

Також архів містить заклик до селян Прикарпаття саботувати хлібозаготівельну кампанію більшовицької влади: "Не дозвольте, щоб на Вашій праці росла сталінська імперія, новітня тюрма народів… Ні зерна сталінській клітці з нового врожаю Зривайте пляни "державних" хлібозаготівель… Геть нелюдський грабунок хліба з українського села!".

Електронний архів (avr.org.ua) — сервіс відкритого онлайн доступу до повнотекстових копій архівних матеріалів. Втілюється Центром досліджень визвольного руху за підтримки партнерів. Тут у вільному доступі та у високій якості публікуються документи про український визвольних рух, матеріали з архівів КҐБ та інші тематичні колекції, присвячені історії ХХ століття. Зараз на сайті понад 32,5 тисяч оцифрованих архівних документів, доступних для завантаження.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.