Унікальні речі родини Леонтовичів передали на реставрацію

Вінницький обласний краєзнавчий музей передав на реставрацію унікальні речі, які належали родині творця легендарного «Щедрика» Миколи Леонтовича, - піаніно та килим

Про це на пресконференції повідомила директорка Вінницького обласного краєзнавчого музею Катерина Висоцька, передає Укрінформ.

 

Музей виграв грант посольства США зі збереження культурної спадщини (Фонд AFCP) на реставрацію предметів родини композитора Миколи Леонтовича - зокрема килима та піаніно, клавіш якого торкалася рука композитора.

"Ми підготували усі документи, дотрималися всіх процедур для підготовки гранту й підписання угоди з посольством США, провели процедури тут на місці і сьогодні констатуємо, що Національний науково-дослідний реставраційний центр України забрав піаніно. Доправили його на реставрацію спеціальним транспортом, який займається перевезенням особливо цінних предметів", - розповіла Висоцька.

За її словами, музейники сподіваються, що незабаром оновлений інструмент повернеться до с. Марківка, де розташований меморіальний музей Миколи Леонтовича – відокремлений підрозділ обласного краєзнавчого.

Піаніно, якого торкалася рука Леонтовича, у 70-х роках минулого століття передала в музей його донька Галина. Наразі інструмент дуже пошкоджений короїдом, клавіші спрацьовані, частину їх утрачено, зазнали корозії металеві деталі та декоративне литво тощо. Піаніно вже ніколи не буде повноцінним концертним інструментом, але як меморіальна річ зберігатиметься у музеї.

Значно пошкоджений і килим, який належав родині композитора. За оцінками фахівців реставраційного центру, обидва експонати є аварійними і дуже нестабільними.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.