IN MEMORIAM. Померла білоруська історикиня Валентина Лєбєдєва

Валентина Мятлицька (Лєбєдєва) досліджувала історію Гомеля, зокрема, у час його приналежності до УНР у 1918 році

У білоруському Гомелі померла історикиня Валентина Лєбєдєва. Дослідниця багато років працювала на кафедрі історії Гомельського державного університету імені Ф. Скарини. Сфера своїх наукових інтересів охоплювала широке коло проблем.

 

Визнання Валентині Михайлівні принесли дослідження з історії Гомеля XIX-XX століттях та історії білоруського національного руху -- зокрема, їй належить авторство біографії діячки БНР Палути Бадунової. Багато років Валентина Михайлівна віддала вивченню особистості та спадщини Михайла Довнар-Запольського.

У січні 2022 році вийшла її наукова праця "На паграніччы эпох і дзяржаў. Старонкі гісторыі Гомеля (1917-1918)".

На сайті Історична правда опубліковано дві її статті:

Контрабанда, страйки, більшовики... Десять місяців української влади на Поліссі

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.