У Чортківському замку тривають ремонтні роботи

Вежу замку у Чорткові відреставрували та вкрили черепицею за зразком автентичної

Чортківський замок тривалий час був резиденцією українських магнатських родів Гольських та Потоцьких, а тепер входить до Національного заповідника "Замки Тернопілля".

 

У складі заповідника, крім архітектурного комплексу Збаразького замку XVII ст, церква Преображення Господнього 1600 року, ансамбль споруд монастиря ордену отців Бернардинів та ще 10 замків у Тернопільській області.

Реставраційні роботи, на які передбачено 14 млн грн, тривають з минулого року. Спеціалісти-реставратори з Кам'янець-Подільського консультують будівельників в облаштуванні консерваційного даху площею у 2 200 кв м.

перший етап консерваційно-реставраційних робіт завершать на початку цього літа, коли відзначатимуть 500-річчя Чорткова. Тоді на замчищі відбудеться низка святкових заходів із реконструкцією історичних подій, пов'язаних із місцевою твердинею.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.