У Києві презентували айдентику до 300-річчя Сковороди

У Києві представили офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди», підготовлену до 300-річчя від дня народження визначного українського філософа та письменника

Презентація відбулася в Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Айдентику національного проєкту "Світ Сковороди" розробив переможець мистецького конкурсу МКІП - комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем.

Більше про брендбук проєкту можна дізнатися на сайті МКІП та Держмистецтв, де він доступний для використання державними і приватними ініціативами, що присвячені 300-річчю філософа.

Про 300-денну кампанію до дня народження філософа розповіла також директор консалтингової групи компанії One Philosophy Юлія Гуменяк.

"Ми сьогодні презентуємо проєкт, який став переможцем конкурсу ідей. Проєкт, який стартує зі сторінки в Інстаграмі, де діджиталізований Сковорода буде 300 днів спілкуватися з українцями. Спілкуватися він буде в ролі ментора, наставника, друга, адже його філософія по суті залишається такою ж актуальною, як і у 18 сторіччі. В час, коли наша свобода вкотре під загрозою, нам здається, що такий проєкт знайде особливий відгук в серцях українців, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто з цією самоідентифікацією, до якої закликає Сковорода, і знайти перш за все внутрішню свободу, яка дасть нам сили, дасть нам стійкість до будь-яких викликів", - розповіла Гуменяк.

З наступного тижня запрацює онлайн платформа www.skovoroda.today, яка матиме вигляд чату зі Сковородою, де кожен користувач матиме змогу поставити йому питання та отримати відповідь.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.