У Києві презентували айдентику до 300-річчя Сковороди

У Києві представили офіційну айдентику національної кампанії «Світ Сковороди», підготовлену до 300-річчя від дня народження визначного українського філософа та письменника

Презентація відбулася в Музеї Національного університету "Києво-Могилянська академія".

 

Айдентику національного проєкту "Світ Сковороди" розробив переможець мистецького конкурсу МКІП - комунікаційна агенція Postmen у партнерстві з літературним критиком Євгенієм Стасіневичем.

Більше про брендбук проєкту можна дізнатися на сайті МКІП та Держмистецтв, де він доступний для використання державними і приватними ініціативами, що присвячені 300-річчю філософа.

Про 300-денну кампанію до дня народження філософа розповіла також директор консалтингової групи компанії One Philosophy Юлія Гуменяк.

"Ми сьогодні презентуємо проєкт, який став переможцем конкурсу ідей. Проєкт, який стартує зі сторінки в Інстаграмі, де діджиталізований Сковорода буде 300 днів спілкуватися з українцями. Спілкуватися він буде в ролі ментора, наставника, друга, адже його філософія по суті залишається такою ж актуальною, як і у 18 сторіччі. В час, коли наша свобода вкотре під загрозою, нам здається, що такий проєкт знайде особливий відгук в серцях українців, адже шлях до свободи довгий і кожному з нас варто з цією самоідентифікацією, до якої закликає Сковорода, і знайти перш за все внутрішню свободу, яка дасть нам сили, дасть нам стійкість до будь-яких викликів", - розповіла Гуменяк.

З наступного тижня запрацює онлайн платформа www.skovoroda.today, яка матиме вигляд чату зі Сковородою, де кожен користувач матиме змогу поставити йому питання та отримати відповідь.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.