Усі розділи
Допомогти проекту

Польський орден "За заслуги" отримають українські кримські татари

Президент Польщі нагородив чотирьох кримських татар - громадян України державними нагородами Польщі

7 лютого 2022

Президент Республіки Польща Анджей Дуда своїм Указом від 3 грудня 2021 року "за видатні заслуги у розвитку польсько-української співпраці, боротьбу за права національних меншин і підтримку рухів за незалежність у Східній і Центральній Європі" нагородив високими державними нагородами Польщі:

Великим Хрестом Ордену "За заслуги перед Республікою Польща" - національного лідера кримськотатарського народу, народного депутата України Мустафу Джемілєва,

Командорським Хрестом Ордену "За заслуги перед Республікою Польща" - заступника Меджлісу кримськотатарського народу Ільмі Умерова,

офіцерським Хрестом Ордену "За заслуги перед Республікою Польща":

- члена Меджлісу кримськотатарського народу, редактора газети "Авдет" Шевкета Кайбуллаєва,

- ветерана кримськотатарського національного руху, політв'язня часів СРСР Сінавера Кадирова.

 

Тексти

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.
1 листопада 2024 — Богдан Червак

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.
1 листопада 2024 — Максим Беспалов

Пам'яті Михайла Бойчука

26 листопада 1936-го Михайло Бойчук був заарештований за звинуваченням у шпигунстві як "один з керівників націонал-фашистської терористичної організації". Після півроку слідства художника разом з учнями-однодумцями розстріляли у підвалах внутрішньої тюрми НКВС у Києві. Твори Михайла Бойчука та бойчукістів було вилучено з музейних експозицій та запасників у спецфонд і знищено.
30 жовтня 2024 — Ярослав Кравченко

Лист до братів-юдеїв. Найдавніший документ зі згадкою про Київ написаний івритом?

Справжньою сенсацією для науковців у 1960-х роках стала знахідка документа, написаного за часів Давньої Русі, на її теренах, ще й зі згадкою Києва. Щоправда, йдеться не про літопис чи хроніку. Тож про якісь важливі політичні події з нього годі було дізнатися. Та й зберігався він не в Києві, а в Каїрі. У сховищі тамтешньої синагоги Бен-Езра.
29 жовтня 2024 — Олексій Мустафін
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
4 листопада, 23:37

Олександр Зінченко серед номінантів на Шевченківську премію-2025

4 листопада, 23:23

"Радіо Свобода" оприлюднило "мирну угоду", яку Росія пропонувала Україні на початку повномасштабного вторгнення

4 листопада, 15:05

У Фінляндії закрили музей Леніна

4 листопада, 09:53

АНОНС: Лекція "Річ Посполита Козацька, або скільки річпосполитського спадку було в Гетьманщині?"

Всі новини