У львівському музеї згоріло близько 200 експонатів

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького згоріла гуцульська гражда середини ХІХ століття

6 лютого близько 2 години ночі до пожежної служби поступив сигнал від мешканців прилеглого району про вогонь на території Музею народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького.

О 2.20 пожежна бригада міста уже була на місці. На жаль, вогонь дуже швидко знищив будівлю гуцульської ґражда, адже вона була повністю дерев'яна.

Разом із нею згоріло близько 200 експонатів. Постраждалих унаслідок пожежі немає. Всі обставини події зараз з'ясовують фахові служби.

 

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.