Нацкомісія ЮНЕСКО засуджує будівельні роботи окупантів у Ханському палаці

Національна комісія України у справах ЮНЕСКО рішуче засуджує дії російської окупаційної адміністрації в українському Криму, котра під виглядом «заходів з охорони культурної спадщини» проводить незаконні будівельні роботи на пам'ятці «Бахчисарайський палац кримських ханів»

Про це йдеться у заяві Нацкомісії, передає Укрінформ.

 

Комісія зазначає, що першою нищенню була піддана найстаріша будівля Ханського палацу, внесеного від України до Попереднього списку об'єктів всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, Біюк Хан Джамі ("Ханська мечеть"). Восени 2017 – взимку 2018 року, незважаючи на протести, з пам'ятки було демонтовано дах та спричинено численні пошкодження через використання важкої будівельної техніки та відбійних молотків.

Восени 2021 року проводилося "поглиблення річища" річки Чурук-Су, у результаті чого було знищено культурні нашарування в річищі, відмостку річища (датовану не пізніше XVIII століття), частину фундаментів облицювання набережної й опор мостів. Згідно з висновками фахівців, ці роботи призвели до посилення процесів осідання і горизонтального переміщення ґрунтових мас, на які спирається північний фасад "Ханської мечеті" та "Графського корпусу" ансамблю палацу.

8 лютого 2022 року внаслідок проведення так званих "реставраційних" робіт відбулось часткове руйнування пам'ятки архітектури національного значення "Графський корпус". Комісія підкреслює, що заяви представників окупаційної влади про відсутність відомостей про стан фундаменту Графського корпусу є безпідставними, оскільки археологічні дослідження поряд із місцем руйнації проводилися ще у 2018 році.

У Нацкомісії вважають, що зазначені пошкодження є закономірним результатом злочинної політики окупаційної влади, зокрема, свідомого знищення кримськотатарської культурної спадщини та засвідчують тотальну байдужість російської окупаційної адміністрації до збереження історичного та культурного спадку корінного народу Криму.

Також наголошується, що згідно з нормами міжнародного права відповідальність за долю об'єктів культурної спадщини на окупованих територіях покладається на державу-окупанта.

У рамках оперативного реагування Постійне представництво України при ЮНЕСКО поінформувало Генерального директора ЮНЕСКО, Центр всесвітньої спадщини та Міжнародну раду з охорони пам'яток та історичних місць (ICOMOS) про зазначену ситуацію та закликало Організацію вжити усіх можливих заходів з метою захисту палацу від подальшого руйнування.

Національна комісія України сподівається на належну реакцію з боку ЮНЕСКО, її інституційних партнерів і світової спільноти, та на вжиття конкретних заходів з метою збереження та захисту об'єктів культурної спадщини на території Кримського півострова.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.