Листи до митрополита: дослідники вперше опублікували матеріали з кримінальної справи Йосифа Сліпого

Центр досліджень визвольного руху виклав у вільному доступі документи з архівно-кримінальної справи митрополита Української греко-католицької церкви Йосифа Сліпого. Сьогодні — 130 років з дня його народження

Колекцію з 50-ти документів публікує Центр досліджень визвольного руху на сайті Електронного архіву Українського визвольного руху.

 

До збірки увійшли: 

  • ордер на арешт та обшук;

  • анкета арештованого Йосифа Сліпого;

  • протоколи допитів митрополита УГКЦ; 

  • протокол обшуку в резиденції митрополита у Львові 12-14 квітня 1945 р;

  • список антирадянської націоналістичної літератури вилученої в резиденції;

  • листи, написані до митрополита греко-католицької церкви Йосифа Сліпого, тощо.

Серед опублікованих матеріалів збірки — листи до Йосифа Сліпого, написані відомими діячами греко-католицької церкви, зокрема блаженним священномучеником Василем Величковським, що писав митрополиту з концтаборів ГУЛАГу (Главное управление исправительно-трудовых лагерей). 

Серед адресантів — відома монахиня, праведниця народів світу Олена Вітер, яку заарештували за звинуваченням у планах вбити двох співробітників НКВД, а також радянського письменника Ярослава Галана. В одному з листів до Сліпого Олена ділиться власними роздумами про радянські репресії проти духовенства та церкви, згадує фізичні тортури котрих вона зазнала під час перебування в НКВД: "…По бурі – котра часом і корисна, бо все, що немає сильного фундаменту – вириває з корінням всякого рода дерева і навіть дах з домів. Потім начинають будувати ще кращі будівлі-гиганти, на сильних фундаментах. Так все мені тепер зрозуміло і ясно, перейшла університет життя – пізнала і ще більше оцінила ту велику ласку покликання…". 

Раніше листи, адресовані Йосифу Сліпому не були опубліковані, більшість з них  вперше публікують у вільному доступі. Під час заслання митрополита вони зберігалися в будинку для інвалідів в місті Маклаково (тепер — місто Лісосибірськ) Красноярського краю, та були вилучені під час його чергового арешту у 1958 році.

Довідка: Йосиф Сліпий — видатний український релігійний, громадський і науковий діяч, верховний архієпископ Львівський, митрополит Галицький, предстоятель Української греко-католицької церкви в 1944 — 1984 років, кардинал. Був переслідуваний радянською владою, відбув 18 років заслання у таборах Сибіру і Мордовії. Реабілітований, як необґрунтовано засуджений, у 1991 році.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.