У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати

У Житомирі Поліський національний університет, що розташований в історичній будівлі кінця ХІХ ст., планує перетворити підземні каземати на туристичну локацію.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів ректор університету Олег Скидан.

 

"Будівля, в якій розташований корпус університету, історична, це пам'ятка архітектури 1896-1897 років, де розташовувався окружний суд Волинської губернії. Відповідно, приміщення були адаптовані під будівлю суду, тобто є зала судових засідань, де зараз конференц-хол, є внутрішній дворик, куди виходили арештанти, підземні каземати, де їх утримували.

У 1950-1960-х роках каземати використовувалися для зберігання добрив та інших матеріалів, що були потрібні в навчальному процесі, бо тут розміщений агрономічний факультет. Останні десятиліття вони повністю не використовувалися. Тому ми вирішили зробити там туристичну локацію", – зазначив Скидан.

За його словами, локацію планують популяризувати в контексті історії міста та Волинської губернії, адже у Житомирі збереглося небагато архітектурних пам'яток. Водночас підземні каземати підвищать і привабливість архітектурної пам'ятки, в якій розташований університет.

Скидан додав, що каземати облаштовані так, що в повний зріст там неможливо ходити. Найближчим часом приміщення розчистять та почнуть вивчати.

Дослідженнями займатимуся кафедра економіки, підприємництва та туризму і кафедра суспільних наук університету. Цього року в навчальному закладі відкриють освітню програму "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність", студентів якої також зможуть залучити до цього процесу.


Корпус університету, де розміщені каземати, – пам'ятка архітектури місцевого значення. Він побудований за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.