"Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати – ЗМІ

Суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та нерухомості Національного музею історії України у Другій світовій війні

Про це повідомляє Економічна правда.

 

У 2015 році ТОВ "Архітектурна майстерня Інка" уклало договір з Фондом держмайна про оренду частини приміщень Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відповідно до договору на той момент приватизація цих об'єктів була заборонена за жодних умов.

У грудні 2020 року орендатор звернувся до Господарського суду Києва з вимогою визнати договір недійсним та дозволити їм приватизацію частини меморіального комплексу.

У лютому 2021 року суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та орендованої нерухомості.

Міністерство культури України подало апеляцію, яка була задоволена і справа була передана на новий судовий розгляд. Згодом нову апеляцію подала "Архітектурна майстерня "Інка", яку Міністерство культури проігнорувало.

Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає можливість приватизації майна меморіальних компексів, якщо воно не використовується понад три роки та немає планів використовувати його надалі.

Суд вважає, що оскаржуване майно не належить Музею, а перебувало лише в управлінні Музею. А відтак - підлягає приватизації.

Година папуги. Ґеббельсівська пропаганда

«А якщо Ґеббельс за всім тим стоїть, за катинським вбивством?! Бо то був такий момент, коли всі думали: може, це німці зробили? Але в короткому часі зорієнтувалися, що німці не брешуть. Цього разу вони кажуть правду».

Не товариш. Фантастичні вибори великого 1990 року

Моментально з бридливістю повертаю посвідчення: «Заберіть це! Я їм не товариш! Я член Української Республіканської партії». І – о, диво! – для мене, єдиного із 450 депутатів, було виготовлено посвідчення без слова "товариш"!

Степан Скрипник. Хорунжий Армії УНР, депутат, патріарх

У 1940–1980-х роках резидентури кдб срср у Канаді і США широко практикували оперативні заходи з компрометації через так звану прогресивну пресу визначних українських діячів, які активно боролися за духовне і національне відродження. Одна з таких операцій була спрямована проти тодішнього митрополита Української православної церкви Канади, а невдовзі – УПЦ США, у майбутньому – Святішого Патріарха Київського і всієї Руси-України Мстислава.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР