"Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати – ЗМІ

Суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та нерухомості Національного музею історії України у Другій світовій війні

Про це повідомляє Економічна правда.

 

У 2015 році ТОВ "Архітектурна майстерня Інка" уклало договір з Фондом держмайна про оренду частини приміщень Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відповідно до договору на той момент приватизація цих об'єктів була заборонена за жодних умов.

У грудні 2020 року орендатор звернувся до Господарського суду Києва з вимогою визнати договір недійсним та дозволити їм приватизацію частини меморіального комплексу.

У лютому 2021 року суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та орендованої нерухомості.

Міністерство культури України подало апеляцію, яка була задоволена і справа була передана на новий судовий розгляд. Згодом нову апеляцію подала "Архітектурна майстерня "Інка", яку Міністерство культури проігнорувало.

Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає можливість приватизації майна меморіальних компексів, якщо воно не використовується понад три роки та немає планів використовувати його надалі.

Суд вважає, що оскаржуване майно не належить Музею, а перебувало лише в управлінні Музею. А відтак - підлягає приватизації.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.