Анонс: презентація програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні

Щорічно 20 лютого в Україні відзначають День Героїв Небесної Сотні. 20 лютого 2014 року в середмісті Києва загинуло найбільше людей – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року за демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні

На вшанування пам'яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави, встановлено День Героїв Небесної Сотні.

 

Український інститут національної пам'яті запрошує представників ЗМІ 14 лютого, о 13:00, на офіційне оголошення програми заходів до Дня Героїв Небесної Сотні. Під час пресконференції буде презентовано цьогорічну соціальну кампанію – відбудеться демонстрація фото- та відеопродукції.

Де: Національне інформаційне агентство "Укрінформ", вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

Акредитація обов'язкова за посиланням: https://forms.gle/z9eQCp1qZuR3hazw7 

Пресконференція також транслюватиметься онлайн.

Спікери:
Олександр Ткаченко – міністр культури та інформаційної політики України;
Антон Дробович – голова Українського інституту національної пам'яті;
Ігор Пошивайло – генеральний директор Національного музею Революції Гідності;
Юрій Аксенин – голова ГО "Родина Героїв "Небесної Сотні".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.