Локальна історія запустила подкаст про давні міста

Локальна історія запустила новий подкаст “Lifestyle. Давні міста”. Перший цикл присвятили історії княжого Києва у Х-ХІІІ століттях.

Про це йдеться у повідомлення на їхньому сайті.

 

"Це спроба подивитись на життя давніх історичних міст України очима звичайної людини та дати прості відповіді на прості запитання. Як ця людина народжувалась і помирала? Які були можливості кар'єрного росту? Якими були вулиці і будинки, одяг та посуд?", – розповів автор ідеї та ведучий подкасту Павло Нечитайло.

У кожному епізоді слухачі почують коментарі фахових істориків, фрагменти наукових статей, монографій та давніх літописів.

Перший випуск про дитинство у давній столиці: раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви.

У дев'яти епізодах подкасту слухачі дізнаються про те, якими були інтер'єри та екстер'єри тогочасних будинків і дворів, про тонкощі торгівлі, імпорту та експорту княжого Києва, як виглядали офіси ремісників, чим харчувались давні кияни, якою була мода та буденний костюм міщанина у Х-ХІІІ століть.

П'ять випусків готували у співавторстві із багаторічним дослідником київського Подолу, а нині завідувачем сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергієм Тараненком.

Також до підготовки програми долучились: завідуючий відділом археології Києва Інституту археології Всеволод Івакін, старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології Олександра Козак, наукова співробітниця відділу археології Києва Аліна Сушко, незалежна дослідниця Леся Ткачук, старший зберігач фондів музею грошей національного банку України Андрій Бойко-Гагарін, археозоолог Михайло Кублій, дигер Кирило Степанець та інші вузькопрофільні фахівці.

Автор та ведучий проєкту Павло Нечитайло є кандидатом історичних наук, членом Спілки археологів України, музикантом, лідером гурту "Пропала Грамота" та учасником дуету "Zapaska".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.