Локальна історія запустила подкаст про давні міста

Локальна історія запустила новий подкаст “Lifestyle. Давні міста”. Перший цикл присвятили історії княжого Києва у Х-ХІІІ століттях.

Про це йдеться у повідомлення на їхньому сайті.

 

"Це спроба подивитись на життя давніх історичних міст України очима звичайної людини та дати прості відповіді на прості запитання. Як ця людина народжувалась і помирала? Які були можливості кар'єрного росту? Якими були вулиці і будинки, одяг та посуд?", – розповів автор ідеї та ведучий подкасту Павло Нечитайло.

У кожному епізоді слухачі почують коментарі фахових істориків, фрагменти наукових статей, монографій та давніх літописів.

Перший випуск про дитинство у давній столиці: раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви.

У дев'яти епізодах подкасту слухачі дізнаються про те, якими були інтер'єри та екстер'єри тогочасних будинків і дворів, про тонкощі торгівлі, імпорту та експорту княжого Києва, як виглядали офіси ремісників, чим харчувались давні кияни, якою була мода та буденний костюм міщанина у Х-ХІІІ століть.

П'ять випусків готували у співавторстві із багаторічним дослідником київського Подолу, а нині завідувачем сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергієм Тараненком.

Також до підготовки програми долучились: завідуючий відділом археології Києва Інституту археології Всеволод Івакін, старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології Олександра Козак, наукова співробітниця відділу археології Києва Аліна Сушко, незалежна дослідниця Леся Ткачук, старший зберігач фондів музею грошей національного банку України Андрій Бойко-Гагарін, археозоолог Михайло Кублій, дигер Кирило Степанець та інші вузькопрофільні фахівці.

Автор та ведучий проєкту Павло Нечитайло є кандидатом історичних наук, членом Спілки археологів України, музикантом, лідером гурту "Пропала Грамота" та учасником дуету "Zapaska".

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.