Локальна історія запустила подкаст про давні міста

Локальна історія запустила новий подкаст “Lifestyle. Давні міста”. Перший цикл присвятили історії княжого Києва у Х-ХІІІ століттях.

Про це йдеться у повідомлення на їхньому сайті.

 

"Це спроба подивитись на життя давніх історичних міст України очима звичайної людини та дати прості відповіді на прості запитання. Як ця людина народжувалась і помирала? Які були можливості кар'єрного росту? Якими були вулиці і будинки, одяг та посуд?", – розповів автор ідеї та ведучий подкасту Павло Нечитайло.

У кожному епізоді слухачі почують коментарі фахових істориків, фрагменти наукових статей, монографій та давніх літописів.

Перший випуск про дитинство у давній столиці: раннє дорослішання, іграшки та закладні дитячі жертви.

У дев'яти епізодах подкасту слухачі дізнаються про те, якими були інтер'єри та екстер'єри тогочасних будинків і дворів, про тонкощі торгівлі, імпорту та експорту княжого Києва, як виглядали офіси ремісників, чим харчувались давні кияни, якою була мода та буденний костюм міщанина у Х-ХІІІ століть.

П'ять випусків готували у співавторстві із багаторічним дослідником київського Подолу, а нині завідувачем сектору археології у Національному заповіднику "Києво-Печерська лавра" Сергієм Тараненком.

Також до підготовки програми долучились: завідуючий відділом археології Києва Інституту археології Всеволод Івакін, старша наукова співробітниця відділу біоархеології Інституту археології Олександра Козак, наукова співробітниця відділу археології Києва Аліна Сушко, незалежна дослідниця Леся Ткачук, старший зберігач фондів музею грошей національного банку України Андрій Бойко-Гагарін, археозоолог Михайло Кублій, дигер Кирило Степанець та інші вузькопрофільні фахівці.

Автор та ведучий проєкту Павло Нечитайло є кандидатом історичних наук, членом Спілки археологів України, музикантом, лідером гурту "Пропала Грамота" та учасником дуету "Zapaska".

Як і де жили наші аристократи

"Пробираючись крізь чагарники, немов у фільмі про Індіану Джонса, ми очікували, що вийдемо на галявину та побачимо бодай руїни чи фундамент споруди. Але коли хащі скінчилися, ми ступили на переоране поле. Перед нами була лише оброблена плугом земля".

Командир гармати "Історик"

Іменем ужгородця Миколи Гаєвого назвали Центр сучасної історії в Українському католицькому університеті.

"Жила однією ідеєю: вільна Україна": до 120-річчя Оксани Мешко

Учасники дисидентського руху називали її "козацькою матір'ю", вкладаючи в цю метафору готовність стійкої, незламної жінки до жертовної боротьби. Оксана Мешко ввійшла в історію українського правозахисного руху як громадська діячка, співзасновниця і лідер Української Гельсінської групи.

"Найстаріший з нині живих...": Історія Балтійського кубку

Після закінчення Першої світової війни нове дихання отримали ігрові командні види спорту. Битви з полів, найстрашнішої на той момент війни, переміщуються на футбольні стадіони. Нове покоління запальних ентузіастів-організаторів продукує ідеї континентальних і регіональних турнірів як для клубів, так і для національних збірних. Не виключенням був і Балтійський регіон. Тут на просторах понівечених, не лише світовою війною, а й роками кривавих війн за незалежність, народжується ідея власного Балтійського кубку.