У Росії «Меморіал» оскаржив рішення суду про ліквідацію

Міжнародне історико-просвітницьке, благодійне і правозахисне товариство "Меморіал" подало скаргу до апеляційної колегії Верховного суду Росії на рішення про ліквідацію організації.

Про це повідомляється на сайті товариства.

 

"28 січня 2022 року юристи Міжнародного Меморіалу подали апеляційну скаргу на рішення Верховного суду від 28 грудня 2021 року про ліквідацію організації за невиконання закону про іноземних агентів", - йдеться у повідомленні.

Як наголошують у "Меморіалі", рішення про ліквідацію товариства "суперечить міжнародним зобов'язанням Російської Федерації (саме законодавство про некомерційні організації, через порушення якого обвинувачено "Меморіал", суперечить міжнародним договорам)".

Крім того, там наполягають, що "відсутність маркування (іноагента - ред.) не є грубим неодноразовим порушенням закону (не створює реальної загрози та не заподіює серйозної шкоди)".

При цьому ліквідація "Міжнародного Меморіалу", який уже виплатив штрафи за немаркування матеріалів, порушує заборону на притягнення до відповідальності двічі за те ж саме.

Також у "Меморіалі" наголошують, що ліквідація товариства є невідповідним заходом і акцентують на тому, що "суд ухвалив рішення про права та обов'язки осіб, які не беруть участі в адміністративній справі".

Юристи товариства просять апеляційну колегію Верховного суду скасувати рішення першої інстанції та ухвалити у справі нове рішення – про відмову у задоволенні вимоги Генеральної прокуратури РФ про ліквідацію товариства.

Як вже повідомлялося, 28 грудня Верховний суд РФ задовольнив вимогу Генпрокуратури про ліквідацію міжнародного товариства "Меморіал". 29 грудня Мосміськсуд ухвалив аналогічне рішення щодо правозахисного центру "Меморіал".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.