На Львівщині археологи знайшли артефакти часів Римської імперії

У Червоноградському районі Львівської області археологи виявили артефакти часів Римської імперії.

Про це повідомляє Львівська обласна державна адміністрація.

 

"Розвідкові розкопки нововідкритої пам'ятки часів германських племен виявили два нові унікальні археологічні обʼєкти: поховання з обрядовими предметами всередині та заглиблену споруду, призначення якої поки залишається загадкою", — йдеться у повідомленні.

Знахідку виявили біля села Карів. Зазначається, що в похованні, крім людських решток, археологи знайшли фрагменти двох скляних кубків, "аналогів яким в Україні немає". Крім того, знайшли уламки рогового тришарового гребеня, бронзову застібку (фібулу), частини деревʼяної скриньки, оббитої бронзовими пластинками з декоративними цвяшками і половинку жетона з білого пастового скла.

 

"Такі жетони використовували для римських настільних ігор", — повідомила директорка департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської ОДА Олена Василько.

За словами дослідників, всі ці коштовні предмети Римської імперії свідчать про те, що тут поховано багатого чоловіка. А саму знахідку датують початком ІІІ ст. після Р.Х. і відносять до вельбарської культури, яку залишили східногерманські племена готів.

Досліджувати околиці села Карів почали у 2017 році, коли місцеві краєзнавці знайшли давній меч та інші металеві вироби. Розпочавши роботи, археологи зрозуміли, що це — давній могильник германських племен, яких на цих теренах не мало б бути.

"Карів як археологічна знахідка — відкриття століття. І не тільки для України: бронзовий казан з атташами у вигляді чоловічих фігур, який ми віднайшли давніше, є третьою такою знахідкою у світі.

Крім того, могильник свідчить, що на цих територіях проживали люди, про існування яких на українських теренах досі було невідомо. Припускаємо, що це група людей із Середнього Дунаю, які оселилися тут у результаті надзвичайних обставин, а саме через так звані Маркоманські війни 166—180 років", — заявив керівник розкопок, кандидат історичних наук Ярослав Онищук.

Археологи додали, що щороку відкопують на згаданій території нові важливі знахідки та артефакти, а тому дослідження триватимуть.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором політичних наук, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.

Шевченко у Вашингтоні. Боротьба за цінності

Процес встановлення пам'ятника Тарасові Шевченку у Вашингтоні в 1964 році з нагоди 150-річчя від дня його народження розтягнувся у часі на кілька років і набув неабиякого резонансу у закордонній пресі. Водночас досі так і не стали надбанням гласності заходи кдб срср навколо тієї події. Розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу нині побачити, як діяли за тих обставин і яку позицію займали представники кремлівського керівництва, американських політичних кіл і української діаспори.