Спецпроект

Мінкульт передав в оренду будівлю єврейського цвинтаря проросійському Меморіальному центру Голокосту

Міністерство культури та інформаційної політики дозволило Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр" передати в оренду на 15 років будинок колишньої контори єврейського кладовища.

Як повідомляє Цензор.НЕТ, ідеться про єдину історичну споруду в Бабиному Ярі по вул. Юрія Іллєнка, 44.

 

Майбутній орендар − приватна фундація Меморіальний центру Голокосту "Бабин Яр". Частина науковців та громадськості вважають фактичним очільником і головним спонсором МЦГБЯ наближеного до Володимира Путіна російського олігарха Михайла Фрідмана.

Цей будинок, відповідно до рішення національного Оргкомітету з підготовки та проведення заходів у зв'язку з 75-ми роковинами трагедії Бабиного Яру та розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2015 р., був переданий Заповіднику для створення Меморіального музею пам'яті жертв трагедії Бабиного Яру. Нині ж Мінкультури погодив передачу споруду в оренду МЦГБЯ.

Починаючи від 2017 року Заповідник проводив реставрацію та реконструкцію цієї будівлі, на що було витрачено понад 35 млн гривень бюджетних коштів.

Протягом 2017−2018 років за зверненням Міністерства культури та на замовлення Заповідника фахова Робоча група при Інституті історії України НАН України розробила концепцію та розгорнуту тематичну структуру експозиції майбутнього музею. Було створено декілька варіантів дизайну музейної експозиції. Її відкриття було заплановано до 80-х роковин трагедії. Але від 2019 року уряд президента Зеленського припинив фінансування усіх робіт.

Зі свого боку, Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" намагався отримати в оренду будівлю колишньої контори. На замовлення Центру був розроблений проєкт реконструкції, що передбачає створення висотної надбудови, у самій конторі заплановано розмістити один з численних музеїв, які Центр планує створити у Бабиному Яру.

Відповідно до листа-погодження Мінкультури, воно наперед дозволило "проведення зміни, реконструкції, розширення, технічне обладнання" орендованої будівлі, а також створення нової наукової концепції та тематико-експозиційного плану Меморіального музею пам'яті жертв Бабиного Яру.

За даними Цензор.НЕТ, частина громадськості вже висловила сумнів щодо законності оренди приватною фундацією пам'ятки архітектури, яку передано у цільовий спосіб національному закладу для створення державного музею та на реконструкцію якої вже витрачено десятки мільйонів бюджетних коштів відповідно до проєкту, затвердженого державними органами.

Зокрема у листі-погодженні від Міністерства культури не сказано про те, кому саме має бути передано в оренду зазначену будівлю. Лист підписаний виконуючою обов'язки державного секретаря Тетяною Філіпченко, яка обіймає посаду директора департаменту фінансів міністерства.

Лист від Мінкультури був підписаний 31 грудня 2021 року, о 15.51, тобто наприкінці скороченого робочого дня в останній день року. Того ж дня відповідна інформація з'явилася на сайті Меморіального центру Голокосту "Бабин Яр".

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.