Золота прикраса, яку археологи знайшли у “Софії Київській”, виявилась частиною рідкісної ікони

Золотий уламок прикраси, який влітку під час розкопок знайшли на території Національного заповідника “Софія Київська”, виявився частиною рідкісної ікони, створеної близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Про це розповів працівник заповідника, археолог Тимур Бобровський на своїй сторінці в Facebook, передає Локальна історія.

 

У серпні повідомлялось, що у Національному заповіднику "Софія Київська" знайшли уламок золотоемалевої прикраси. Артефакт виявили у нашаруваннях XVIII, куди він, ймовірно, потрапив із більш ранніх насипів.

"Ми довго думали, щоб це могло бути, але тепер знаємо достеменно – Софійська знахідка є накладною деталлю великої золотоемалевої ікони, виготовленої близько ХІ століття в майстерні, що працювала при дворі візантійського імператора в Константинополі.

Аналогічних ікон у світі збереглося одиниці, зокрема, ікона святого архангела Михаїла в скарбниці венеційського собору Сан-Марко", – написав Бобровський.

До допису він прикріпив зображення ікони, де чітко видно, що орнамент німбу архангела схожий до того, який знайшли у Києві.

 

"Уявіть собі, якими коштовностями була наповнена софійська ризниця в ХІ – ХІІІ століттях, якщо там зберігався подібний шедевр", – підкреслив Тимур Бобровський.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.